Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Шевчука Станіслава Володимировича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича - доповідача,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Лемака Василя Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача КасмінІна О.В. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України

1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких скарги на ухвали слідчого судді, окрім ухвал, визначених частинами першою, другою статті 309 Кодексу, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що положення Кодексу, які є предметом оспорювання, встановлюють "непропорційне обмеження права осіб, в чиє право на недоторканість житла здійснено втручання на підставі ухвали слідчого судді, на апеляційний перегляд справи, що порушує сутнісний зміст права особи на судовий захист". На думку автора клопотання, вказані положення Кодексу суперечать частині першій статті 8, частині першій статті 55, частині третій статті 62, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Обґрунтовуючи свої твердження, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини посилається на юридичні позиції Конституційного Суду України, викладені в рішеннях від 25 грудня 1997 року № 9-зп, від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009, від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, від 8 квітня 2015 року № З-рп/2015, від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, та практику Європейського суду з прав людини.

2. Велика палата Конституційного Суду України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з постановлениям Третьою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 17 квітня 2018 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту З статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.