Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого, доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Панасенко В.І. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 28 Конституції України (конституційність) частину першу статті 82 Кримінального кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якою особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням; у цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2008 року винесла вирок Панасенку В.І., засудивши його до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у власності.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 13 грудня 2017 року адвокату Панасенко Т.В., яка діяла в інтересах Панасенка В.І., відмовив у задоволенні клопотання про звільнення засудженого Панасенка В.І. достроково або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; визначення терміну можливого перегляду його покарання шляхом застосування до нього умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; встановлення проміжків часу для його повторення та чітких критеріїв, на "підставі яких він має відбуватися".

Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 8 лютого 2018 року апеляційну скаргу захисника Панасенко Т.В. засудженого Панасенка В.І. залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2017 року - без змін. У цій ухвалі апеляційний суд Вінницької області погодився з висновком Вінницького міського суду Вінницької області щодо неможливості застосування до Панасенка В.І. заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, оскільки відповідно до статті 82 Кодексу заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням застосовується лише до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, до яких довічне позбавлення волі як вид покарання не належить.

Автор клопотання вважає вказану ухвалу апеляційного суду Вінницької області остаточним судовим рішенням у його справі, а застосовану в ньому частину першу статті 82 Кодексу такою, що не відповідає частині другій статті 28 Конституції України, а також вимогам статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практиці Європейського суду з прав людини.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно з Конституцією України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), зокрема, законів (пункт 1 частини першої статті 150); Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України (стаття 151-1).