Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Шаптали Наталі Костянтинівни (секретар колегії) - головуючої,

Запорожця Михайла Петровича,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина Ковальова Артема Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини першої, частини десятої статті - 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся громадянин Ковальов A.B. із клопотанням визнати такими, що не відповідають частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій статті 55 Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини першої, частину десяту статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Кодекс).

Ковальов A.B. зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 183-2 Кодексу скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Унаслідок застосування судом вказаних положень Кодексу, на думку Ковальова A.B., його як позивача в адміністративній справі позбавлено права вибору виду провадження, а отже, порушено його право на справедливий суд, що суперечить частинам першій, другій статті 55 Конституції України.

Автор клопотання посилається на частину десяту статті 183-2 Кодексу, за якою у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції у такій справі є остаточним та оскарженню не підлягає, І стверджує, що "неможливість касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції в його справі позбавила його права на ефективний засіб юридичного захисту".

Викладаючи у клопотанні обставини справи, Ковальов A.B. зазначає, що 3 жовтня 2016 року звернувся з адміністративним позовом до Московського районного суду міста Харкова щодо неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, яке відмовило йому у відновленні виплати пенсії і заборгованості, що утворилася внаслідок невиплати пенсії.

Московський районний суд міста Харкова ухвалою від 3 жовтня 2016 року відкрив скорочене провадження у цій справі, а постановою від 4 листопада 2016 року адміністративний позов Ковальова A.B. залишив без задоволення.

Ковальов A.B. 6 грудня 2016 року звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вказану постанову. Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 22 лютого 2017 року залишила зазначену апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Московського районного суду міста Харкова від 4 листопада 2016 року - без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ковальова A.B., зазначивши, що позивач оскаржує судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції, ухваленої у скороченому провадженні, яка касаційному оскарженню не підлягає.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначається обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.