Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого, доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шкарупи Сергія Борисовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 13, 14 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 6, ст. 40) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Шкарупа С.Б. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 8, 21, 22, 27, 56, пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) підпункти 13, 14 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ зі змінами (далі - Закон № 76), якими текст статті 54, статтю 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 796) викладено в новій редакції.

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке.

Автор клопотання як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особа з інвалідністю 2 групи не погоджується з розмірами державної та додаткової пенсій, нарахованих Кагарлицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області, та порядком їх нарахування, визначеним у статтях 50, 54 Закону № 796 з урахуванням змін, внесених Законом № 76, та у Постанові Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами (далі - Постанова № 1210).

Богуславський районний суд Київської області, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Шкарупи С.Б. до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, постановою від 26 вересня 2017 року відмовив у його задоволенні.

Вказане судове рішення Шкарупа С.Б. оскаржив до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 31 жовтня 2017 року залишив його апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року -без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, здійснюючи виплату основної та додаткової пенсій Шкарупі С.Б. у порядку та розмірах, встановлених Постановою № 1210, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Зазначена ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що внаслідок прийняття Закону № 76 було суттєво звужено зміст та обсяг його конституційного права отримувати від держави компенсацію втрати ним працездатності при виконанні робіт з ліквідації Чорнобильської катастрофи.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону; конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (частина перша, пункти 5, 6 частини другої статті 55, абзац перший частини першої статті 77).

Аналіз ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, копію якої долучено до конституційної скарги, вказує на те, що в ній міститься посилання лише на підпункт 13 пункту 4 розділу І Закону № 76, яким викладено в новій редакції текст статті 54 Закону № 796. Підпункт 14 пункту 4 розділу І Закону № 76, яким викладено в новій редакції статтю 60 Закону № 796, у цьому судовому рішенні не застосовувався.