Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Шаптапи Наталі Костянтинівни (секретар колегії) - головуючої, доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Мойсика Володимира Романовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Медовкіної Ніни Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) зі змінами та його статті 90.

Заслухавши суддю-доповiдача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Медовкіна Н.В. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ зі змінами (далі - Закон № 889) та його статтю 90, згідно з якою пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон № 889 та його стаття 90, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, суперечить статті 8, частині третій статті 22, статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Основного Закону України.

Обґрунтовуючи свої твердження, Медовкіна Н.В. зазначає, що стаття 90 Закону № 889 фактично скасовує її право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, яке вона мала, коли виходила на пенсію, на підставі Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 3723), який, крім статті 37, втратив чинність на підставі Закону № 889.

Стверджуючи про неконституційність Закону № 889 та його статті 90, автор клопотання вказує, що Закон № 889 не містить норм, які б урегульовували порядок перерахунку пенсії державного службовця на умовах, що діяли на момент призначення такої пенсії, а тому звужує зміст та обсяг права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців і порушує принцип правової визначеності.

Аргументуючи свою позицію, Медовкіна Н.В. також посилається на постанову пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця" від 1 листопада 1996 року № 9 та наводить юридичні позиції Конституційного Суду України з питань пенсійного забезпечення.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушень внаслідок застосування закону; відомості про документи і матеріали, на які посилається суб'єкт права на конституційну скаргу, Із наданням копій цих документів і матеріалів (пункти 6, 7 частини другої статті 55).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов ЇЇ відповідності вимогам, передбаченим у статті 55 цього закону.

Зміст конституційної скарги дає підстави для висновку, що Медовкіна Н.В. не обґрунтувала тверджень щодо невідповідності Закону № 889 та його статті 90, статті 8, частині третій статті 22, статті 46, частині першій статті 58, статті 64 Основного Закону України.

Так, з конституційної скарги вбачається, що аргументація Медовкіної Н.В. щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) Закону № 889 у цілому стосується лише втрати чинності Законом № 3723, зокрема його статтею 37-1 "Порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців". Викладене дає підстави для висновку, що у конституційній скарзі не наведено обґрунтування тверджень щодо неконституційності Закону № 889 у цілому, що свідчить про недотримання вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".