Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Кривенка Віктора Васильовича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича - доповідача,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Саса С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 55 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 14, 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - Кодекс).

Оспорюваними положеннями Кодексу на момент звернення було передбачено таке:

"14. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

15. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення)".

Під час розгляду справи Конституційним Судом України набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України" від 7 грудня 2017 року № 2236-VIII, згідно з яким у пунктах 14, 15 розділу X "Перехідні положення" Кодексу цифри "2018" замінено цифрами "2019". Таким чином, дію обмежень, передбачених у зазначених положеннях Кодексу, продовжено до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але вона припиняється не раніше 1 січня 2019 року.

Народні депутати України вважають, що правове регулювання, визначене у пунктах 14, 15 розділу X "Перехідні положення" Кодексу, не забезпечує передбачуваності правовідносин, пов'язаних із реалізацією громадянами та юридичними особами правомочностей щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які їм належать на праві приватної власності, що порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України. Оскільки встановлена вказаними положеннями Кодексу заборона стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише окремих земель, то, на думку суб'єкта права на конституційне подання, така заборона ставить у нерівні умови власників земельних часток (паїв) щодо можливості розпорядження майном, яке належить їм на праві приватної власності, тобто порушує принцип рівності громадян перед законом, передбачений статтею 24 Конституції України. Народні депутати України також вважають, що оспорювані положення Кодексу не відповідають статті 13, частині другій статті 14, статті 41, частинам першій, третій статті 42, статтям 48, 64 Основного Закону України .