Конституційний Суд України в Рішенні від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017 (далі - Рішення) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину дев'яту статті 61, частину третю статті 105 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI зі змінами (далі - Закон № 4061), пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі" від 16 лютого 2016 року № 1006-VIII .

Погоджуюсь із висновком Конституційного Суду України, викладеним у резолютивній частині Рішення , а також підпункті 2.7 пункту 2 мотивувальної частини Рішення , проте на підставі положень статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" вважаю за необхідне звернути увагу на наступне.

У Рішенні детально проаналізовано положення частини другої статті 5, частини першої статті 38, статті 71, частини першої статті 76 Конституції України, які визначають засади народовладдя, виборчі права громадян.

В цьому аспекті не викликає сумнівів викладена у Рішенні позиція, за якою Верховна Рада України, здійснюючи відповідне правове регулювання, не може спотворювати чи скасовувати конституційно визначений зміст виборчого права громадян України і має забезпечити умови для його реалізації; держава зобов'язана забезпечити вільне волевиявлення громадян України та повагу до результатів такого волевиявлення шляхом належної регламентації й організації виборчого процесу на демократичних засадах та з дотриманням демократичних процедур, а також шляхом впровадження ефективного контролю за здійсненням таких процедур, що має унеможливити будь-які зловживання та маніпулювання, у тому числі з виборчими списками кандидатів у народні депутати України від політичних партій (далі - партії).

Водночас поза увагою Конституційного Суду України залишились положення статей статті 15, 36 Конституції України, за якими громадяни України мають право на свободу об'єднання у партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей; партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян; обмеження щодо членства у партіях встановлюються виключно Конституцією і законами України.

Гарантуючи реалізацію конституційного принципу політичної багатоманітності, задоволення політичних інтересів громадян України, Конституція України визначила право громадян України на свободу об'єднання в партії для формування і вираження їх політичної волі.

Політична воля спрямовується, зокрема, на здобуття у демократичний спосіб політичної влади в державі шляхом участі у виборах у порядку, визначеному законом на основі Конституції України, та у спосіб, що відповідає їй.

З цією метою політична партія (далі - партія) як суб'єкт виборчого процесу відповідно до чинного законодавства України, а саме статті 12 Закону № 4061, прагне заручитися підтримкою максимальної кількості виборців, що досягається, зокрема, створенням позитивного іміджу партії, розробленням її політичної програми, в якій викладаються актуальні для суспільства цілі та методи їх досягнення, гарантії прав громадян тощо.

У той же час партія як інструмент реалізації політичної волі громадян України в процесі реалізації їх конституційних прав прагне мінімізувати негативні аспекти діяльності членів партії, у тому числі шляхом позбавлення членства осіб, які визнані винними у скоєнні злочину, позбавлені громадянства України, не поділяють програмних цілей партії, не дотримуються її статуту, скоїли проступок, що не відповідає моральним принципам, які існують у суспільстві, тощо.

У законодавстві України встановлено, зокрема, дострокове припинення повноважень народного депутата України за рішенням вищого керівного органу відповідної партії з підстав невходження народного депутата України, обраного від партії (виборчого блоку партій), до складу депутатської фракції цієї партії (виборчого блоку партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції (пункт 6 частини другої, частина шоста статті 81 Конституції України); скасування Центральною виборчою комісією реєстрації кандидата в народні депутати України за зверненням партії з підстав, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 61 Закону № 4061 ; обмеження, зупинення та припинення членства в партії з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про політичні партії в Україні" ; виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку кандидатів у народні депутати України (далі - виборчий список) від партії у багатомандатному окрузі за рішенням партії на її розсуд (частина дев'ята статті 61, частина третя статті 105 Закону № 4061).