- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Окрема думка
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОКРЕМА ДУМКА
судді Конституційного Суду України Гультая М.М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев'ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України "Про вибори народних депутатів України", пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі" (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії)
На підставі статті
93 Закону України
"Про Конституційний Суд України" висловлюю окрему думку щодо Рішення Конституційного Суду України від 21 грудня 2017 року
№ 3-р/2017 (далі - Рішення), у якому Конституційний Суд України (далі - Суд) визнав такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), частину дев'яту статті
61, частину третю статті
105 Закону України
"Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI зі змінами (далі - Закон № 4061), а також пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі" від 16 лютого 2016 року
№ 1006-VIII (далі - Закон № 1006).
Вважаю, що у
Рішенні Суд вдався до обмеженого тлумачення оспорюваних положень, не використавши при цьому системного способу їх тлумачення, що призвело до необґрунтованих висновків.
1. Вирішуючи питання конституційності частини дев'ятої статті
61, частини третьої статті
105 Закону № 4061 та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону № 1006 , Суд не дослідив дію у часі Закону № 1006, що мало наслідком неправильну оцінку оспорюваних положень.
У пункті 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону № 1006 встановлено, що "дія цього Закону поширюється на виборчі списки кандидатів у народні депутати України від політичних партій, які були суб'єктами виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року".
Отже, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону № 1006 внесені ним зміни застосовуються з моменту набрання цим законом чинності - 27 лютого 2016 року (Голос України, 2016 p., 26 лютого) та поширюють свою дію лише на списки кандидатів у народні депутати України від політичних партій, які були суб'єктами виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, тобто діють до обрання народних депутатів України Верховної Ради України IX скликання.
Таким чином, дія Закону
№ 1006 та внесені ним зміни стосуються визначеного кола осіб та є обмеженими у часі, отже, мають тимчасовий характер.
2. У Рішенні Суд, зокрема, дійшов висновку, що "черговість кандидатів у народні депутати України у виборчому списку від партії після їх офіційної реєстрації не може змінюватися ні партією, ні виборцями на жодній зі стадій виборчого процесу" (друге речення абзацу шостого підпункту 2.4 пункту 2
мотивувальної частини ).
Законом
№ 4061 визначено порядок реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Відповідно до частини шостої статті
58 Закону № 4061 Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у народні депутати України та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у народні депутати України або про відмову в їх реєстрації.
У статті
61 Закону № 4061 встановлені, зокрема, підстави для скасування реєстрації кандидата (кандидатів) у народні депутати України, а у частині п'ятій його статті
61 зазначено, що Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата у народні депутати України в разі:
1) звернення кандидата у народні депутати України не пізніш як за дванадцять днів до дня голосування із письмовою заявою про відмову балотуватися;
2) звернення партії не пізніш як за дванадцять днів до дня голосування про скасування рішення щодо реєстрації кандидата у народні депутати України відповідно до рішення, прийнятого у порядку, передбаченому статутом партії;
3) припинення громадянства України кандидата у народні депутати України;
4) вибуття кандидата у народні депутати України за межі України на постійне проживання чи з метою отримання політичного притулку;
5) визнання кандидата у народні депутати України недієздатним;
6) набрання щодо кандидата у народні депутати України законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті
52 цього
Закону ;
8) виявлення виборчою комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України відповідно до статті
9 цього
Закону .
Зміст наведених положень статей
58,
61 Закону № 4061 вказує на те, що після реєстрації кандидата у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Центральна виборча комісія має право прийняти рішення про скасування реєстрації окремого кандидата у народні депутати України.
Частиною сьомою статті
58 Закону № 4061 передбачено, що перелік та черговість кандидатів у народні депутати України у виборчому списку кандидатів у народні депутати України, визначені політичною партією, не можуть бути змінені після подання документів для реєстрації Центральною виборчою комісією.
Вважаю, по-перше, що встановлена у частині сьомій статті
58 Закону № 4061 заборона внесення змін до списку політичної партії щодо переліку та черговості кандидатів у народні депутати України стосується недопущення зміни всього списку кандидатів у народні депутати України.
По-друге, вказане обмеження запроваджене на час проведення виборів народних депутатів України та встановлення їх результатів у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Крім цього, положення частини дев'ятої статті
61, частини третьої статті
105 Закону № 4061 не суперечать частині сьомій статті
58 цього
Закону , оскільки виключення кандидата у народні депутати України з виборчого списку політичної партії згідно з темпоральною дією Закону
№ 1006 є можливим після встановлення результатів позачергових виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, які відбулися 26 жовтня 2014 року.
Отже, твердження Суду про те, що черговість кандидатів у народні депутати України у виборчому списку від політичної партії після їх офіційної реєстрації Центральною виборчою комісією не може змінюватися на жодній зі стадій виборчого процесу, є необґрунтованим, оскільки не узгоджується з частинами шостою, сьомою статті
58, частиною п'ятою статті
61 Закону № 4061, які, однак, у процесі конституційного провадження Суд не визнав такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними).
3. У
Рішенні Суд не взяв до уваги те, що положення частини дев'ятої статті
61, частини третьої статті
105 Закону № 4061 стосуються лише тих кандидатів у народні депутати України, щодо яких Центральною виборчою комісією ще не прийнято рішення про визнання їх обраними народними депутатами України. Отже, оспорювані положення
Закону № 4061 не стосуються встановлення результатів виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та не обмежують народного волевиявлення.
3.1. У конституційному провадженні Суд не звернув увагу на те, що формування виборчих списків кандидатів у народні депутати України від політичних партій не регулюється Законом
№ 4061, оскільки складення таких списків є правом самої політичної партії.
Відповідно до статті
36 Конституції України громадяни мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (частина перша); політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах; членами політичних партій можуть бути лише громадяни України; обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією
Конституцією і законами України (частина друга).
Реалізація громадянами конституційного права на свободу об'єднання у політичні партії, передбаченого статтею
36 Конституції України, утворення та діяльність політичних партій регулюються Законом України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року
№ 2365-III (далі - Закон № 2365).
Питання членства у політичній партії врегульовано статтями
6 -
10 розділу II "Членство в політичних партіях та їх утворення" Закону
№ 2365.
Так, відповідно до статті
6 Закону № 2365 членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до
Конституції України має право голосу на виборах (частина перша); порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначаються статутом політичної партії (частина п'ята); громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії; членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень; з цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії (частина шоста).
Встановлення законодавством України права політичних партій самостійно формувати та визначати черговість своїх членів у виборчих списках кандидатів у народні депутати України від політичних партій у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі вказує на те, що політичні партії, які беруть участь у виборах і які взяли участь у розподілі депутатських мандатів, повинні мати й право на прийняття рішення про виключення кандидата у народні депутати України, який за підсумками результатів виборів вважається необраним, із виборчого списку кандидатів у народні депутати України від політичної партії у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним.
Згідно з першим реченням частини третьої статті
105 Закону № 4061 політична партія, яка висувала кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від політичної партії, що взяла участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у народні депутати України, який за підсумками результатів виборів згідно з частиною десятою статті
98 цього
Закону вважається необраним, з виборчого списку кандидатів у народні депутати України від політичної партії у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним.
................Перейти до повного тексту