1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
14.12.2017 № 8
Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 10 від 16.11.2018 )
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 46, статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду
ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді (додаються).
Голова Верховного Суду В.І. Данішевська
Секретар Пленуму,
суддя Верховного Суду

Д.Д. Луспеник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Пленуму
Верховного Суду
14.12.2017 № 8
ТИМЧАСОВІ ЗАСАДИ
використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді
I. Загальні положення
1.1. Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Засади) з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями (далі - Положення) у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила:
1) застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ (далі - судові справи) між суддями;
2) визначення складу суду у Верховному Суді.
1.2. Правовою підставою для затвердження цих Засад є положення статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням пункту 17.4 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України , пункту 15.4 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України , пункту 15.4 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , пункту 14 параграфа 3 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", інших законодавчих актів, Положення.
1.3. Збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями:
визначають персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах;
визначають персональний склад постійних колегій суддів;
визначають резервних суддів для кожної постійної колегії суддів строком на один рік;
обирають суддів до складу об'єднаної палати;
обирають суддів до складу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата);
визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
визначають рівень навантаження на суддів з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків;
визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Якщо одного і того ж суддю уведено одночасно до двох і більше складів постійних колегій суддів, збори суддів визначають, у якому складі колегії він не є суддею-доповідачем.
1.3.1. Збори суддів Великої Палати визначають рівень навантаження на суддів з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків.
1.4. Рішення зборів суддів касаційних судів та видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів діють в частині, що не суперечить цим Засадам.
1.5. Зміни в програмно-технічне налаштування в Автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) за рішенням Пленуму або зборів суддів відповідного касаційного суду вносяться не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення.
Зміни налаштувань в АСДС, що потребують доопрацювання програмного забезпечення, вносяться не пізніше наступного дня після здійснення такого доопрацювання в узгоджені з адміністратором АСДС терміни.
1.6. Судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об'єднаною палатою, складом Великої Палати.
1.7. Визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов'язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).
1.8. Для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю" , АСДС визначає суддю-доповідача та склад колегії суддів, які мають допуск до державної таємниці необхідної форми та доступ до державної таємниці.
1.9. Не розподіляються на конкретного суддю судові справи, які надійшли:
за два місяці до припинення повноважень судді у зв'язку з досягненням ним шістдесяти п'яти років;
у разі припинення повноважень судді (крім, як у зв'язку з досягненням ним шістдесяти п'яти років) або звільнення судді - з дня припинення повноважень судді або звільнення судді;
за два місяці з дня прийняття рішення про зміну спеціалізації;
за чотирнадцять календарних днів до початку відпустки, якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів;
за три робочі дні до початку відпустки судді (щорічної оплачуваної або без збереження заробітної плати), якщо тривалість відпустки становить менше чотирнадцяти календарних днів;
у період відпустки судді;
за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні;
під час тимчасової непрацездатності судді;
за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі в семінарських заняттях, для роботи в органах суддівського самоврядування, до Національної шкоди суддів України без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови касаційного суду, Голови Верховного Суду відповідно);
у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, роботи в органах суддівського самоврядування без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови касаційного суду, Голови Верховного Суду відповідно);
з моменту прийняття рішення про призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членом Вищої ради правосуддя, суддею Конституційного Суду України;
з моменту прийняття рішення про обрання судді касаційного суду до складу Великої Палати;
у разі призову судді на військову службу або на військові збори;
в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя.
1.10. Якщо інше не встановлено зборами суддів, дні, в які судові справи не розподіляються на конкретного суддю, не враховуються при розрахунку коефіцієнта навантаження судді на момент їх автоматизованого розподілу.
1.11. Унесення інформації до табеля обліку робочого часу в АСДС щодо відпустки судді, відрядження, тимчасової непрацездатності, навчання та в інших передбачених законом випадках, в яких суддя не може здійснювати правосуддя, здійснюється відповідальним працівником служби управління персоналу або відповідальною особою секретаріату касаційного суду, Великої Палати.
1.12. У разі виявлення значної різниці у навантаженні суддів та з метою його вирівняння за рішенням зборів суддів (за наявності для цього підстав) навантаження на суддю може бути тимчасово зменшене у порядку, встановленому Положенням, але не більше ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів.
1.13. У разі знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування АСДС і тривають понад п'ять робочих днів, розподіл судових справ здійснює відповідальна особа, визначена керівником апарату Верховного Суду (далі - керівник апарату) щодо суддів Великої Палати, заступником керівника апарату - керівником секретаріату відповідного касаційного суду (далі - заступник керівника апарату) щодо суддів касаційних судів з урахуванням принципу черговості та алфавітної послідовності прізвищ суддів, які мають повноваження розглядати судові справи на момент розподілу.
1.14. Розподіл судових справ, які за законом мають розглядатися невідкладно з метою недопущення порушення конституційних прав громадян, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 1.13 цього розділу, одразу після настання обставин, які унеможливлюють функціонування АСДС.
II. Правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями Верховного Суду
2.1. Автоматизований розподіл здійснюється АСДС за такими правилами:
із загального списку суддів відповідного касаційного суду, Великої Палати визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;
для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судових справ на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;
із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судових справ на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених АСДС коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення складу суду для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості, рівномірного навантаження для кожного судді та хронологічного порядку надходження судових справ.
2.2. Під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, а саме:
касаційним судом як судом першої інстанції - у складі трьох суддів, а у випадках, встановлених процесуальним законом, - у складі п'яти суддів;
касаційним судом як судом апеляційної інстанції - у складі трьох суддів;
касаційним судом як судом касаційної інстанції - у складі трьох суддів або більшої непарної кількості суддів, палатою, об'єднаною палатою;
Великою Палатою як судом апеляційної, касаційної інстанції - складом Великої Палати.
2.3. Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад.
Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа суддів постійної колегії суддів, а також із числа резервних суддів для постійної колегії суддів, які мають процесуальні повноваження на момент автоматизованого розподілу, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням їх спеціалізації (за наявності) та складу судових палат.
Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС з числа суддів цієї судової палати, а за відсутності таких - з числа суддів касаційного суду відповідної спеціалізації (за наявності).
Збільшення кількісного складу колегії суддів здійснюється на підставі відповідної ухвали суду.
Розгляд судової справи Великою Палатою, об'єднаною палатою чи палатою здійснюється суддями відповідної палати, які на момент розгляду судової справи мають повноваження щодо її розгляду.
2.4. Якщо судова справа підлягає розгляду складом Великої Палати, об'єднаної палати або палати, під час автоматизованого розподілу суддя-доповідач визначається із числа суддів цих палат з урахуванням вимог цих Засад.
Розгляд судової справи Великою Палатою, об'єднаною палатою чи палатою здійснюється суддями цієї палати, які на момент розгляду справи мають повноваження щодо її розгляду.
У разі відсутності судді, який не є суддею-доповідачем, визначеного АСДС під час автоматизованого розподілу такої судової справи, для розгляду конкретної судової справи Великою Палатою, об'єднаною палатою, палатою, як правило, АСДС може бути визначено персональний склад суддів не пізніше дня, який передує судовому розгляду, за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача на підставі розпорядження керівника апарату (щодо Великої Палати), заступника керівника апарату (щодо касаційних судів) з урахуванням цих Засад.
2.5. У разі надходження до Великої Палати, касаційного суду, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами АСДС розподіляє таку заяву шляхом передачі на розгляд раніше визначеному судді-доповідачу зі складу суду, який ухвалив рішення, що переглядається. У разі неможливості сформувати такий склад суду його визначення здійснюється в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.
2.6. У разі надходження до касаційного суду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, незалежно від того, яким складом суду розглядалася справа, розгляд такої заяви здійснюється колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, за виключенням суддів, які брали участь у вирішенні справи, про перегляд судового рішення в якій ставиться питання.
Для перегляду судового рішення за виключними обставинами АСДС визначає суддю-доповідача із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) та наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу та двох суддів, (які не є суддями-доповідачами), з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.
Збільшення кількісного складу колегії суддів здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 2.3 цих Засад.
2.7. У разі постановлення колегією суддів ухвали про передачу судової справи на розгляд палати, до якої входить така колегія, передача судової справи здійснюється без повторного автоматизованого визначення судді-доповідача.
АСДС визначає склад суду для розгляду справи палатою відповідно до рішення зборів суддів про визначення персонального складу судової палати.
2.8. У разі постановлення ухвали про передачу судової справи на розгляд об'єднаної палати така судова справа передається в АСДС на розгляд об'єднаної палати шляхом повторного автоматизованого визначення судді-доповідача зі складу об'єднаної палати без урахування спеціалізації.
У разі коли суддя-доповідач входить до складу об'єднаної палати, передача судової справи здійснюється без повторного визначення АСДС судді-доповідача.
АСДС визначає склад суду для розгляду справи об'єднаною палатою відповідно до рішення зборів суддів про обрання суддів до складу об'єднаної палати.
2.9. У разі постановлення колегією суддів, палатою, об'єднаною палатою ухвали про передачу судової справи на розгляд Великої Палати АСДС здійснює автоматизований розподіл між суддями Великої Палати, обраними від відповідного касаційного суду, з урахуванням їх спеціалізації.
У разі постановлення Великою Палатою ухвали про повернення судової справи на розгляд колегії суддів, палати, об'єднаної палати АСДС передає таку судову справу раніше визначеному судді-доповідачу.
У разі коли суддя-доповідач на момент передачі справи не має процесуальних повноважень щодо розгляду справи, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом, таку судову справу АСДС розподіляє між іншими суддями палати, об'єднаної палати, які мають на момент автоматизованого розподілу повноваження щодо здійснення процесуальних дій.

................
Перейти до повного тексту