1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
06.02.2017 р. Справа N 814/2156/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі: судді - Біоносенка В. В., за участю секретаря судового засідання - Кононенка Д. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, до за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держпраці у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування постанови від 07.10.2016 р. N 9-НП,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування постанови N 9-НП від 07.10.2016 про накладення штрафу в сумі 87000 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ніяких порушень норм діючого законодавства про працю, а саме ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, не допускав і викладені у постанові факти правопорушень не відповідають дійсності. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продавцями у магазинах та у торговельних палатках позивача не працювали.
Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що під час перевірки встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 використовував працю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допустив їх до виконання роботи продавців у власних магазинах "Марина" та "Яблучко". Факт фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) підтверджується поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, інших осіб, а також поясненнями самого ОСОБА_1, який лише визнав факт допуску зазначених осіб до роботи, але вважав це стажуванням, що не передбачено діючим законодавством. Крім того, відповідач послався на постанову Вознесенського міськрайонного суду від 24.10.2016, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41, ч. 3 ст. 41 КУпАП, та яка набула законної сили.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 18.03.2014. Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Свою діяльність підприємець ОСОБА_1 здійснює у тому числі через магазини "Марина" та "Яблучко", розташовані у м. Вознесенську.
В період з 13.09.2016 по 16.09.2016 Управлінням Державної служби України з питань праці у Миколаївській області здійснено позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства з питань праці.
Під час перевірки інспекторами встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 створено робоче місце "продавець продовольчих товарів" у магазині "Марина" м. Вознесенськ. В період з 11.09.2016 до 13.09.2016 до роботи на посаді "продавець продовольчих товарів" у магазині "Марина" ОСОБА_1 було допущено ОСОБА_5, а 24.07.6, 27.07.2016 та 28.07.2016 до роботи продавця в палатці за адресою: м. Вознесенськ, вул. Синякова, 25, було допущено ОСОБА_6, з якими трудовий договір не укладався, повідомлення до органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування не надходило.
07.10.2016 заступником начальника Управління Держпраці у Миколаївській області винесено постанову про накладення штрафу N 9-НП, відповідно до якої фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення 87000 гривень.
Крім того, за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці у Миколаївській області за цим фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, та направлений для розгляду по суті до Вознесенського міськрайонного суду.
24.10.2016 постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень.
25.11.2016 постановою апеляційного суду Миколаївської області зазначене судове рішення залишено без змін.
Відповідно до ст. 24 КЗпПУ при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи, що постановою Вознесенського міськрайонного суду від 24.10.2016, яка набрала законної сили, встановлені факти фактичного допущення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 24, 27, 28 серпня 2016 року до посади продавця магазину ОСОБА_6, а 11, 12, 13 вересня 2016 року до посади продавця магазину ОСОБА_5, суд вважає це обставиною, що не потребують доказування.
Окрім цього, на факт фактичного допуску позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), вказують пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та самого ОСОБА_1, який це визнавав під час проведення перевірки, хочу і надавав іншу правову оцінку, пояснюючи необхідністю "стажування".
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, суд вважає доведеним.
Разом з тим, в цьому випадку суд вбачає, що фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 вже притягнуто до юридичної відповідальності за фактичний допуск працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до роботи без оформлення трудового договору (контракту) постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.10.2016.
Притягнення його за те саме правопорушення ще і постановою відповідача є подвійною відповідальністю.

................
Перейти до повного тексту