розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Професійної спілки працівників охорони здоров'я України, Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Чернігівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Чернівецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Черкаської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Волинської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Київської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Кіровоградської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року в справі за адміністративним позовом Професійної спілки працівників охорони здоров'я України до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство охорони здоров'я України про визнання протиправною та скасування постанови від 25.11.2015 № 1024,-

Професійна спілка працівників охорони здоров'я України звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство охорони здоров'я України про визнання протиправною та скасування постанови від 25.11.2015 № 1024 "Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім цього, 26.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017 та 31.01.2017 до суду апеляційної інстанції надійшли заяви Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Чернігівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Чернівецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Черкаської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Волинської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Київської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, Кіровоградської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України про приєднання до апеляційної скарги.

Статтею 192 КАС України встановлено, що особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги,

Ухвалою суду апеляційної інстанції, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вказані заяви про приєднання до апеляційної скарги задоволено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1024 "Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення", якою постановлено:

1. Затвердити граничний норматив забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення не більш як 60 ліжок.

2. Міністерству охорони здоров'я розробити та затвердити у місячний строк методику щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям:

вжити заходів до приведення ліжкового фонду стаціонарів підпорядкованих комунальних закладів охорони здоров'я у відповідність із затвердженим цією постановою нормативом забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення;

коригувати кількість ліжкового фонду, зменшуючи його з урахуванням рівня захворюваності населення та регіональних особливостей;

забезпечити дотримання законодавства під час вивільнення у процесі оптимізації ліжкового фонду працівників закладів охорони здоров'я.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 640 "Про затвердження нормативів потреб у стаціонарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тисяч населення" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 27, с. 96).

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Постанова № 1024 прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності визначений Регламентом Кабінету Міністрів України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України".

У пункті 5 параграфу 33 Регламенту зазначено, що проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).

Проте, відповідач не надав доказів погодження проекту оскаржуваної Постанови № 1024 з усіма заінтересованими органами, а також доказів існування обставин, які дозволяють виносити проект на розгляд без погодження.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 параграфу 33 Регламенту під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, відповідний проект акта в обов'язковому порядку надсилається уповноваженому представнику всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженому представнику всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання Постанови від 25.11.2015 № 1024 "Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення" вже розпочаті та тривають заходи щодо скорочення штатів та чисельності працівників закладів охорони здоров'я.

Отже, оскаржувана постанова стосується трудових, соціальних, економічних відносин і відповідний проект акта підлягав в обов'язковому порядку надсиланню уповноваженому представнику всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженому представнику всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Проте, в порушення пункту 7 параграфу 33 Регламенту проект Постанови № 1024 не надсилався уповноваженому представнику всеукраїнських профспілок, у тому числі й на адресу Професійної спілки працівників охорони здоров'я України.

Пунктами 2, 3 параграфу 34 Регламенту встановлено що, якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, розробник проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.

Фінансово-економічні розрахунки під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів проводяться за методикою, що розробляється та затверджується Мінфіном.

Колегія суддів зазначає, що відсутність фінансово-економічних розрахунків до проекту оскаржуваної постанови, які не були зроблені відповідачем, також є прямим порушенням відповідачем пунктів 2 та 3 параграфу 34 Регламенту Кабміну.

Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" (далі - Порядок № 996), цей Порядок визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.