Голова Верховного Суду України Романюк Я.М. уніс на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання про прийняття рішення стосовно звернення до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) окремих положень частин першої - третьої статті 36, частин першої та п'ятої статті 37, частин першої та п'ятої статті 38 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" ( далі - Закон № 898-IV) статті 21 Конституції України. Подання внесено на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року про відмову в зупиненні провадження у справі та звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо відповідності статті 21 Конституції України деяких сполучень слів, що містяться в Законі № 898-IV, а саме:

"із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно" та "одночасно з іпотечним договором або" у змісті частини першої статті 36 Закону № 898-IV;

"яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі" у змісті частини другої статті 36 Закону № 898-IV;

"або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками" у змісті частини третьої статті 36 Закону № 898-IV;

"або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками" у змісті частини першої статті 37 Закону № 898-IV;

"або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору" та "або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору" у змісті частини п'ятої статті 37 Закону № 898-IV;

"відповідне застереження в іпотечному договорі" у змісті частини першої статті 38 Закону № 898-IV; - а також щодо конституційності положень частини п'ятої статті 38 Закону № 898-IV.

Пленум Верховного Суду України дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) окремих положень частин першої - третьої статті 36, частин першої та п'ятої статті 37, частин першої та п'ятої статті 38 Закону № 898-IV статті 21 Конституції України, зважаючи на нижченаведене.

Статтею 40 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 422/96-ВР) визначено вичерпне коло суб'єктів права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону (зокрема з питань конституційності законів та інших правових актів), а саме: Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" визначено повноваження Верховного Суду України та Пленуму Верховного Суду України, зокрема щодо прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України стосовно конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України (пункт 5 частини другої статті 38 і пункт 5 частини другої статті 46).