Конституційний Суд України у складі суддів:

Кривенка Віктора Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки України Драмарецької Валентини Григорівни щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянка України Драмарецька В.Г. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) щодо "обмеження встановленого частиною першою статті 1241 Кодексу права на спадкування осіб, які на час вчинення заповіту мали право на обов'язкову частку в спадщині заповідача, є підставою недійсності, в цілому або в частині його окремих розпоряджень, заповіту як одностороннього правочину".

Необхідність в офіційному тлумаченні положень частини першої статті 215 Кодексу автор клопотання обґрунтовує наявністю неоднакового їх застосування судами України та стверджує, що це призвело та може призвести до порушення його права на набуття приватної власності в порядку, визначеному законом, передбаченого статтею 41 Конституції України.

До конституційного звернення долучено копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року, а також роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2015 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2015 року у справі, в якій Драмарецька В.Г. є стороною, та рішення судів загальної юрисдикції у справах щодо інших осіб.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 16 червня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначається обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Зі змісту конституційного звернення вбачається, що Драмарецька В.Г., звернувшись із клопотанням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 215 Кодексу, не визначила предмета тлумачення, зокрема не вказала, що саме у цій нормі, яка є відсилочною до іншої статті Кодексу, є незрозумілим і потребує роз'яснення.

За правовою позицією Конституційного Суду України невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 26 жовтня 2011 року № 53-у/2011, від 24 вересня 2013 року № 40-у/2013, від 14 жовтня 2014 року № 88-у/2014, від 5 жовтня 2015 року № 45-у/2015).