Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого, доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мойсика Володимира Романовича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Кузьміна Рената Равелійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України" від 10 грудня 1997 року № 709/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 59).

Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Кузьмін Р.Р. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України" від 10 грудня 1997 року № 709/97-ВР (далі - Закон) в аспекті питання щодо можливості надання Верховною Радою України згоди на призначення виконуючим обов'язки Президента України, Головою Верховної Ради України особи на посаду виконуючого обов'язки Генерального прокурора України.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

За частиною першою статті 1 Закону у разі звільнення (відставки) особи, яку призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України, або особи, яку призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента України, обов'язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник (а у разі його відсутності - заступник) цієї посадової особи, призначений конституційно легітимною особою.

Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Конституції України у взаємозв'язку із вказаними положеннями Закону суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує неоднозначним, на його думку, їх застосуванням Верховною Радою України, яка за постановами від 19 червня 2014 року № 1525-VII, від 10 лютого 2015 року № 172-VIII надала згоду на призначення осіб на посаду Генерального прокурора України, а за Постановою від 24 лютого 2014 року № 782-VII - особи на посаду виконуючого обов'язки Генерального прокурора України.

Кузьмін Р.Р. вважає, що така парламентська практика призвела до порушення його конституційних прав на свободу та особисту недоторканність, на свободу пересування, на участь в управлінні державними справами, на правову допомогу, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.