Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича - доповідача,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки України Драмарецької Валентини Григорівни щодо офіційного тлумачення словосполучення "з приводу", яке міститься в частині першій статті 114 Цивільного процесуального кодексу України .

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянка України Драмарецька В.Г. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення словосполучення "з приводу", яке міститься в частині першій статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 114 ЦПК України "позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини".

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаного словосполучення Драмарецька В.Г. обґрунтовує неоднозначним, як вона вважає, застосуванням судами загальної юрисдикції цієї правової норми, а саме визначених у ній правил виключної підсудності, при розгляді справ. На думку суб'єкта права на конституційне звернення, суди загальної юрисдикції неоднозначно застосовують словосполучення "з приводу", яке міститься у частині першій статті 114 ЦПК України , при розгляді справ за позовами, що виникають з приводу нерухомого майна.

Автор клопотання стверджує, що це призвело та може призвести у подальшому до порушення його конституційних прав на набуття права приватної власності в порядку, визначеному законом (стаття 41 Конституції України) та на судовий захист компетентним судом (стаття 55 Конституції України, стаття 4 ЦПК України , стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ). Для обґрунтування своєї позиції Драмарецька В.Г. посилається на судові рішення судів загальної юрисдикції у справах, в яких вона була стороною, а також судові рішення у справах, в яких сторонами були інші особи, копії цих рішень долучені до конституційного звернення.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 19 травня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункти 3, 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Таким чином, суб'єкт права на конституційне звернення повинен зазначити конкретні положення Конституції або законів України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, вказавши, що в них є незрозумілим та потребує роз'яснення, та обґрунтувати необхідність в офіційному тлумаченні цих положень, навівши факти їх неоднозначного застосування судами України, іншими органами державної влади.

Аналіз конституційного звернення дає підстави вважати, що автор клопотання, порушуючи питання щодо офіційного тлумачення словосполучення "з приводу", яке міститься в частині першій статті 114 ЦПК України , не вказав, що саме у цих положеннях є незрозумілим та потребує роз'яснення. За правовою позицією Конституційного Суду України невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 26 жовтня 2011 року № 53-у/2011, 24 вересня 2013 року № 40-у/2013, 14 жовтня 2014 року № 88-у/2014, 5 жовтня 2015 року № 45-у/2015).

2.2. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010).

Аналіз судових рішень судів загальної юрисдикції, копії яких долучено до конституційного звернення, дає підстави стверджувати, що відмінності у цих судових рішеннях пов'язані не з різним розумінням змісту словосполучення "з приводу", що міститься у частині першій статті 114 ЦПК України , яке по суті є чітким, однозначним і зрозумілим, а зумовлені різними фактичними обставинами цих справ.

Так, в одних судових рішеннях зазначено, що позови про усунення від права на спадкування не повинні розглядатися за принципом виключної підсудності, оскільки рішенням суду у такій категорії справ буде встановлено наявність або відсутність права на спадкування взагалі, а не конкретного рухомого чи нерухомого майна. За результатами розгляду такої категорії справ у позивача, у разі задоволення позову, не виникне речове право на нерухоме майно, а виникне право на збільшення частки у спадщині, право на спадкування, чи зміну черги спадкоємців тощо, а у такому випадку відсутній спір з приводу нерухомого майна (ухвали Ставищенського районного суду Київської області від 6 травня 2014 року у справі, в якій стороною була Драмарецька В.Г., Московського районного суду міста Харкова від 4 листопада 2014 року у справі, в якій сторонами були інші особи).