Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича - доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації "Публічний аудит" щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадська організація "Публічний аудит" (далі - ГО "Публічний аудит") звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в аспекті таких питань:

- чи поширюються вимоги положень статті 267 Кодексу на осіб, які володіють легковими автомобілями, що є об'єктами оподаткування транспортним податком, але набули їх у власність до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII;

- чи повинні зазначені особи сплачувати транспортний податок;

- чи є поширення положень статті 267 Кодексу на вказаних осіб порушенням статті 58 Конституції України.

Обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 267 Кодексу, ГО "Публічний аудит" зазначає, що вони суперечать статті 58 Конституції України, принципам соціальної справедливості, нейтральності і стабільності оподаткування, передбаченим статтею 4 Кодексу. Їх застосування порушує або може порушити статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, права автора клопотання та осіб, які є власниками легкових автомобілів, що підпадають під поняття об'єкта оподаткування згідно зі статтею 267 Кодексу.

До конституційного звернення долучено копії листів Державної фіскальної служби України від 16 січня 2015 року № 722/5/99-99-19-01-01-16, від 25 листопада 2015 року № 11010/г/99-99-17-04-01-14 та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) від 20 листопада 2015 року № 3651 /г/26-15-17-06-16, а також копію податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо невстановленої особи.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 16 березня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (пункти 3, 4 частини другої статті 42, стаття 94).

Таким чином, суб'єкт права на конституційне звернення повинен зазначити конкретні положення законів України, щодо офіційного тлумачення яких він звертається до Конституційного Суду України, вказавши, що саме в них потребує роз'яснення.

Аналіз конституційного звернення дає підстави для висновку, що автор клопотання, порушуючи питання щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Кодексу, яка містить 8 пунктів, не конкретизував, що саме в них є незрозумілим і потребує офіційного тлумачення. Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 2 вересня 2009 року № 47-у/2009, від 29 грудня 2015 року № 54-у/2015).