розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України (далі - СБУ), про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 червня 2015 року № 350/2015 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України" (далі - Указ № 350/2015) та поновлення на посаді,

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ № 350/2015 та поновити його на посаді начальника Головного слідчого управління СБУ з 19 червня 2015 року.

На обґрунтування позову зазначив, що цей Указ виданий з порушенням процедури, передбаченої Законом України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ "Про Службу безпеки України" (далі - Закон № 2229-ХІІ), за відсутності юридичних підстав для його звільнення, визначених статтею 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ) та статтями 36, 38 - 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що свідчить про політичний характер цього рішення. Крім того, його не повідомлено про підстави звільнення та не ознайомлено зі змістом подання тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ Грицака В.С.

Вищий адміністративний суд України постановою від 11 серпня 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, представник позивача звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На її думку, постанова суду, про перегляд якої подано заяву, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача вважає, що тимчасово виконуючий обов'язки Голови СБУ Грицак В.С. не мав повного обсягу повноважень, яким наділяється Голова СБУ, а тому не міг ініціювати перед Президентом України питання щодо звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, у заяві про перегляд ідеться про те, що жодних юридичних підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного слідчого управління СБУ не було.

Містить заява про перегляд і доводи про те, що звільнення позивача було проведено без дотримання вимог Закону № 3723-ХІІ та КЗпП.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву та навели доводи на її обґрунтування.

Представники Президента України та СБУ у своїх поясненнях стверджували, що Указ № 350/2015 виданий Президентом України в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, у зв'язку з чим підстав визнавати його протиправним немає.

Заслухавши пояснення зазначених осіб, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.

У справі, що розглядається, суд установив, що позивач є військовослужбовцем, який проходить кадрову службу у СБУ, і згідно зі статтею 20 Закону № 2229-ХІІ на нього поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

19 червня 2015 року на підставі письмової пропозиції тимчасово виконуючого обов'язки Голови СБУ Грицака В.С. Указом № 350/2015 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного слідчого управління СБУ.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, погоджуючись із рішенням Вищого адміністративного суду України про відсутність підстав для визнання оскаржуваного Указу Президента протиправним, виходить із такого.

Відповідно до положень статті 106 Конституції України Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.