розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 та ОСОБИ_2 до Верховної Ради України про визнання незаконними, нечинними і скасування Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі - Закон № 80-VІІІ) та Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VІІІ),

У червні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, в якому просили: визнати незаконними, нечинними і скасувати Закон № 80-VІІІ в частині пункту 9 Прикінцевих положень та Закон № 76-VІІІ в частині внесення змін до статті 5 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення".

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наголошують на невідповідності вказаних законів вимогам статей 1, 3, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 48, 55, 64, 92, 116, 129 Конституції України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 липня 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті провадження, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Рішення мотивовано тим, що заявлений спір, зважаючи на його зміст та юридичну природу, не належить до встановлених законом публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки позивачі фактично порушують питання про неконституційність Закону № 80-VІІІ в частині пункту 9 Прикінцевих положень та Закону № 76-VІІІ в частині внесення змін до статті 5 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення".

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із заявою про її перегляд Верховним Судом України зі встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС підстави, в якій просять, як видно зі змісту заяви, скасувати зазначену ухвалу.

Вважають, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, обставини справи встановлені неправильно, внаслідок чого постановлено протиправне рішення про відмову у відкритті провадження.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.