Прийняття Кримінального процесуального кодексу України, введення істотних новацій у кримінальному провадженні і кримінальному судочинстві є рішучим кроком реформування. Кодексом введені нові істотні засади, спрямовані на гарантування законності провадження з дотриманням прав учасників провадження.

Сталося так, що у процесі реалізації та правозастосовної практики виявляються деякі недоліки, які поступово усуваються шляхом прийняття відповідних змін.

Україна йде по шляху реформування національного права для більш ретельного захисту основних прав і свобод людини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2).

Положеннями статті 7 Кримінального процесуального кодексу України визначені засади кримінального провадження. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься доступ до правосуддя.

Після введення Кодексу в дію з 22.11.2012 року судді опанували його положення та застосовують під час досудового розслідування та судового провадження.

В основній частині кримінальних проваджень, застосовуючи Кодекс, істотно зменшився час тривалості кримінального провадження. Так, істотно зменшився час від вчинення кримінального правопорушення до ухвалення вироку. Скорочення часу кримінального провадження має істотне значення по формуванню позитивного іміджу та довіри до судової системи та загалом правоохоронній системі в очах у суспільства.

Поряд з цим порядок формування складу суду в суді першої інстанції, запроваджений положеннями ст. 31 Кодексу , підлягає більш ретельній регламентації.

Так, Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев'ятою цієї статті.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Істотною новацію у формуванні складу суддів визначено щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Запроваджено обов'язковий склад суду у складі трьох професійних суддів.

Втім такий порядок формування складу суду не зовсім ураховує систему місцевих судів загальної юрисдикції України та самі положення Кримінального процесуального закону України.

Слід відзначити що значна чисельність місцевих судів загальної юрисдикції складається з трьох суддів.

Злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, це є особливо тяжкі злочини. У такому провадженні під час досудового розслідування у будь-якому разі беруть участь судді або слідчі судді, розглядаючи клопотання сторін кримінального провадження тощо.

Участь судді під час досудового розслідування є обставиною яка виключає його участь у кримінальному провадженні у суді першої та наступних інстанцій (ст. 76).

Відтак, співставляючи судову систему місцевих судів загальної юрисдикції з законом, вбачається, що у значній чисельності місцеві суди як суди першої інстанції виключені з процесу судочинства у кримінальних провадженнях щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.

Неможливість сформувати склад суду для розгляду зазначених кримінальних проваджень також викликається простою відсутністю судді тобто, вакантною посадою, тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відпустці, тривалому відрядженні тощо.

Неможливість сформувати склад суду як наслідок тягне передачу кримінального провадження з одного суду до іншого.

Така передача кримінального провадження не узгоджується з засадами доступності кримінального провадження. Якщо таке кримінальне провадження одне, то це не заслуговує на увагу.

Втім таких кримінальних проваджень доволі багато. Суди, які складаються з трьох суддів, зазвичай це районні суди у областях. Передача справ з таких судів до інших судів призводить до того, що учасники кримінального провадження вимушені виїжджати за межі своєї місцевості.