Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича - доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянки Сидоренко Олени Сергіївни щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України та положень статті 158, частини другої статті 171-2, частини другої статті 185 цього кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянка Сидоренко О.С. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України та положеньстатті 158, частини другої статті 171-2, частини другої статті 185 Кодексу в аспекті таких питань:

- чи є ухвала місцевого загального суду як адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності остаточним вирішенням справи по суті;

- чи є така ухвала остаточною, та чи підлягає вона оскарженню в установленому законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 155 Кодексу про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу; ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена. У статті 158 Кодексу передбачено, що судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови; судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали. У частині другій статті 171-2 Кодексу передбачалося, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним 1 оскарженню не підлягає. Відповідно до частини другої статті 185 Кодексу ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених Кодексом; заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу Сидоренко О.С. обґрунтовує неоднозначним, на її думку, їх застосуванням при вирішенні питання щодо оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративних справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Як стверджує суб'єкт права на конституційне звернення, така неоднозначність призвела до порушення його права на доступ до правосуддя, закріпленого у частинах першій та другій статті 55 Конституції України, та унеможливила апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, передбачене у пункті 8 частини третьої її статті 129.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 23 грудня 2013 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

3. У процесі розгляду справи Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційне провадження у цій справі підлягає припиненню з огляду на таке.

З аналізу конституційного звернення та доданих до нього матеріали вбачається, що питання, порушені автором клопотання, фактично стосуються положень частини другої статті 171-2 Кодексу в аспекті того, чи можливе оскарження в апеляційному порядку ухвал місцевого загального суду як адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.