Аналіз практики застосування арбітражними судами України статті 90 АПК України свідчить про те, що арбітражні суди проводять роботу, пов'язану із сприянням зміцненню законності у сфері господарських відносин.

Так у першому півріччі 1995 року арбітражними судами України було винесено й надіслано керівникам підприємств, установ, організацій, державних та інших органів 1581 окрему ухвалу, надіслано 247 повідомлень органам МВС і прокуратури та 84 інформації державним чи іншим компетентним органам.

Як свідчить арбітражна практика, господарюючі суб'єкти, державні та правоохоронні органи, як правило, належним чином реагують на окремі ухвали та повідомлення арбітражних судів і вживають заходів щодо усунення порушень законності або недоліків в їх діяльності і притягують винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Разом з тим окремими арбітражними судами не приділяється належна увага цій важливій роботі, що, зокрема, пояснюється відсутністю належного контролю з боку голів арбітражних судів та їх заступників за неухильним виконанням вимог статті 90 Арбітражного процесуального Кодексу України та роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 грудня 1992 року N 01-6/1444 "Про практику застосування статті 90 Арбітражного процесуального Кодексу України". В зв'язку з цим судді іноді залишають поза увагою факти істотних недоліків чи порушень законності, виявлені при вирішенні спорів, і в той же час виносять окремі ухвали з малоістотних фактів; не завжди правильно орієнтуються у виборі адресата повідомлення; зокрема, замість винесення окремої ухвали надсилають повідомлення органам прокуратури про недоліки в оформленні позовних матеріалів прокурорами; надсилають повідомлення органам, не зазначеним у статті 90 Арбітражного процесуального Кодексу України . Деякі окремі ухвали незадовільні за змістом, носять суто інформаційний характер, не містять аналізу причин виявлених порушень і недоліків, а тому і конкретних вимог чи рекомендацій щодо їх усунення.

У ряді випадків арбітражні суди не мають відомостей про заходи, вжиті за наслідками розгляду окремих ухвал підприємствами, установами, організаціями, державними та іншими органами, яким вони адресувалися, і не вимагають відповідей на них, не застосовуючи при цьому передбачені статтею 119 Арбітражного процесуального Кодексу санкції за ухилення від виконання вимог окремої ухвали.