Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Державної судової адміністрації України З. Холоднюка щодо визначення статусу помічників суддів та розміру оплати праці працівників апаратів судів відповідно до Закону України "Про державну службу" (зареєстрований у Верховній Раді України 30.03.2015 за № 2490), Рада суддів України

У Верховній Раді України 30.03.2015 за № 2490 зареєстровано проект Закону України "Про державну службу", внесений на розгляд Кабінетом Міністрів України (далі - проект Закону).

Частиною третьою статті 3 проекту Закону передбачається, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на помічників суддів.

Статтею 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено статус і умови діяльності помічників суддів. Так, статус помічника судді визначається, у тому числі, Законом України "Про державну службу", тобто помічник судді є державним службовцем.

Враховуючи зазначене, пункт 3 частини третьої статті 3 проекту Закону суперечить статті 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та в разі прийняття проекту Закону в цілому як закон, зазначене спричинить колізію правових норм і створить суперечливість застосування таких норм на практиці.

Відповідно до пунктів 35 та 36 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки в судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал. Для попередження виникнення та зменшення надмірного робочого навантаження в судах потрібно вжити необхідних заходів для забезпечення незалежності судової влади, щоб передати вирішення несудових питань іншим особам із відповідною кваліфікацією.

Як зазначила Консультативна рада європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи в пункті 31 свого Висновку № 6 (2004) щодо справедливого суду в розумний строк та ролі судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів, "забезпечення правосуддя включає не лише роботу суддів та інших представників юридичних професій; воно охоплює великий обсяг діяльності, яка здійснюється в межах судових установ державними службовцями та громадянами. Робота судової системи значною мірою залежить від судової інфраструктури (приміщення, обладнання, допоміжний персонал тощо)".

Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється шляхом поділу її на законодавчу, виконавчу та судову. Суддя відповідно до зазначеної норми Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є носієм судової влади, тобто особою, яка здійснює державну владу.

Помічник судді, що також передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" , здійснює ті функції, які з огляду на статтю 154 цього Закону покликані сприяти в реалізації суддею своїх обов'язків, передбачених Конституцією та законами України. Таким чином, обсяг і характер роботи помічника судді не може виходити за межі реалізації суддею державної влади шляхом здійснення ним правосуддя.

Крім того, до обов'язків державного службовця, передбачених статтею 8 проекту Закону, належить запобігання виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби (пункт 11 частини першої статті 8 проекту Закону). Ненадання статусу державних службовців помічникам суддів, як це передбачено пунктом 9 частини третьої статті 3 проекту Закону, призведе також до того, що дія Закону України "Про запобігання корупції" не поширюватиметься на цю категорію осіб і дозволить їм уникати, зокрема, обов'язку, передбаченого пунктом 11 частини першої статті 8 проекту Закону, що не можна визнати правильним. Відсутність спеціального закону, яким би передбачався статус таких осіб, призведе не тільки до зниження ефективності дії Закону України "Про запобігання корупції" , а й до повної відсутності законодавчих норм, якими б визначався правовий статус помічника судді.