Суддя Вищого адміністративного суду України Кошіль В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови, -

30 грудня 2014 року (згідно поштового штампа на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, із позовною заявою про визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 22.02.2014 № 757-VIІ.

6 січня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 106, ст. 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: не зазначено в позовній заяві, яким чином постанова Верховної Ради України від 22.02.2014 № 757-VIІ вплинула на права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин та не надано відповідних доказів на підтвердження позовних вимог чи зазначення причин неможливості їх подання; позовну заяву не підписано та не зазначено дати підписання; до позовної заяви не додано оригіналу документа про сплату судового збору, та надано строк для усунення недоліків до 02.02.2015.

13 січня 2015 року (згідно поштового штампа на конверті), на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 січня 2015 року, позивачем до суду була подана квитанція про сплату судового збору в розмірі 73,08 грн. та підписана позовна заява з датою її підписання - 13.01.2015, в якій позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 22.02.2014 № 757-VII «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».