розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 до Президента України, третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання незаконним Указу Президента України, зобов'язання вчинити дії,

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив:

- визнати незаконним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 692/2014 "Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" (далі - Указ);

- зобов'язати Президента України скасувати Указ.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок видання Указу порушено його трудові права, оскільки його було звільнено через ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Позивач також вважає, що, видаючи Указ, Президент України вийшов за межі своїх повноважень, визначених статтею 106 Конституції України, серед яких відсутні повноваження щодо створення чи ліквідації колегіальних органів, яким є зазначена комісія.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 грудня 2014 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБИ_1 закрив у зв'язку з тим, що оскаржуваний Указ не має безпосереднього відношення до вивільнення працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, не породжує у позивача прав чи обов'язків, а відтак і права на його оскарження.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення - про задоволення його позовних вимог.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.