Суддя Вищого адміністративного суду України Кошіль В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України та Державної казначейської служби України про визнання неправомірним та скасування указу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

16 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Президента України та Державної казначейської служби України про визнання неправомірним та скасування указу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

18 грудня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав: не зазначення в ній, які саме дії відповідачів при здійсненні владно-управлінських функцій спричинили порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин; не надання доказів протиправної бездіяльності відповідачів в публічно-правових відносинах з позивачем, як і не зазначення причин неможливості їх надання; не додання документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір", та встановлено строк для усунення недоліків до 31 грудня 2014 року.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року позивачем 25 грудня 2014 року згідно штампа вхідної кореспонденції була подана квитанція про сплату судового збору в розмірі 73,08 грн. та уточнення до адміністративного позову, згідно яких позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати указ Президента України від 14.04.2014 "Про введення в дію рішення РНБО від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", у результаті дії якого позивач та члени родини могли бути убиті та 14.08.2014 був зруйнований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

2. визнати протиправними дії Президента України, як гаранта Конституції України, голови РНБО, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України на дату вчинення протиправних дій 14.08.2014 відносно позивача за порушення права на власність, життя та безпеку, гарантованих Конституцією України, внаслідок використання важкої артилерії Збройних Сил України для здійснення артилерійського обстрілу по мирним громадянам та житлу с. Хрящувате, в результаті якого був зруйнований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, було піддано загрозі життя і здоров'я ОСОБА_1;

3. зобов'язати Президента України встановити конкретних винних осіб за вчинення протиправних дій, внаслідок здійснення артилерійського обстрілу по мирним громадянам та житлу с. Хрящувате, в результаті якого був зруйнований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування указу Президента України від 14.04.2014 "Про введення в дію рішення РНБО від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 зазначеного Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся з позовом 16.12.2014, з урахуванням уточнень позовних вимог від 25.12.2014, в якому просив визнати протиправним та скасувати указ Президента України від 14.04.2014 "Про введення в дію рішення РНБО від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", у результаті дії якого позивач та члени родини могли бути убиті та 14.08.2014 був зруйнований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з наведених законодавчих норм, шестимісячний строк оскарження указу Президента України від 14.04.2014 "Про введення в дію рішення РНБО від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" був пропущений.

Поважні причини пропуску строку на звернення до суду позивачем не наведені та не надано доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку, тому, виходячи з наведеного, позовна заява в цій частині позовних вимог підлягає залишенню без розгляду згідно положень ст. 100 КАС України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Президента України, як гаранта Конституції України, голови РНБО, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України на дату вчинення протиправних дій 14.08.2014 відносно позивача за порушення права на власність, життя та безпеку, гарантованих Конституцією України, внаслідок використання важкої артилерії Збройних Сил України для здійснення артилерійського обстрілу по мирним громадянам та житлу с. Хрящувате, в результаті якого був зруйнований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, було піддано загрозі життя і здоров'я ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Станом на 02.01.2015 позивачем не усунуто недоліки, визначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014 щодо зазначення якими діями суб'єктів владних повноважень при здійсненні владно-управлінських функцій порушені його права, свободи або інтереси.

Також, позивачем, з урахуванням повноважень Вищого адміністративного суду України, не мотивовані наведені позовні вимоги та не обґрунтовано, якими конкретно діями Президента України, виходячи зі змісту позовних вимог щодо обставин подій 14.08.2014, тобто в день зруйнування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем порушені права, інтереси та свобода позивача, не наведені об'єктивні обставини з посиланням на докази та норми чинного законодавства, які підтверджують протиправність дій саме Президента України, які підлягають перевірці в порядку адміністративного судочинства, а також не зазначені способи відновлення порушеного права відповідачем в межах компетенції ВАСУ, як суду першої інстанції.