1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" щодо офіційного тлумачення положень пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, абзаців другого, третього підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"
м. Київ
27 січня 2015 року
№ 2-у/2015
Справа № 2-3/2015
Конституційний Суд України у складі суддів:
Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Саса Сергія Володимировича - доповідача,
Сергейчука Олега Анатолійовича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Стецюка Петра Богдановича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шевчука Станіслава Володимировича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" щодо офіційного тлумачення положень пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України , абзаців другого, третього підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) з наступними змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Саса С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (далі - Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), абзаців другого, третього підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI з наступними змінами (далі - Закон) щодо розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову про скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а у підпункті 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону встановлено ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового (абзац другий) та немайнового характеру (абзац третій).
На думку автора клопотання, необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень обумовлена їх неоднозначним застосуванням судами України, що призвело до порушення його конституційного права на судовий захист.
На підтвердження своєї позиції Товариство долучило до конституційного звернення копії ухвал окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2011 року, від 13 грудня 2011 року, від 17 квітня 2012 року, від 1 липня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2014 року.
2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 23 грудня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.
2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (пункти 3, 4 частини другої статті 42, стаття 94).

................
Перейти до повного тексту