У порядку інформації та для врахування у розгляді справ надсилається огляд вирішених господарськими судами спорів, судові рішення в яких переглянуто в касаційному порядку Вищим господарським судом України.

1. На сплату сум штрафних санкцій, застосованих органом Антимонопольного комітету України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" , не поширюється мораторій, передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов органу Антимонопольного комітету України (далі - орган АМК) до Товариства про стягнення штрафу та пені задоволено з посиланням на приписи статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) і мотивовано обов’язковістю виконання чинного рішення органу АМК, яке у встановленому порядку не скасовано та недійсним не визнано, а також правомірністю нарахування позивачем зазначеної суми пені.

Вищий господарський суд України, залишаючи без змін судові рішення господарських судів нижчих інстанцій, зазначив таке: нарахування, застосовані АМК на підставі приписів Закону, не пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов’язання або зобов’язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов’язань відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( постанова від 04.02.2014 № 922/770/13-г).

2. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції у наданні додаткових послуг, пов’язаних з ліцензованою діяльністю, може мати системний тривалий характер і виявлятися в порушенні прав кількох споживачів.

Господарськими судами у справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі - Товариство) встановлено, зокрема, що згідно з рішенням адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) :

- протягом певного періоду часу Товариство займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню в межах власних мереж на території області;

- дії Товариства, що полягали в неправомірному зобов’язанні фізичної особи здійснити оплату послуг з технічної перевірки електроуставок без належних правових підстав, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статі 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на досліджуваному ринку;

- за вказане порушення на Товариство накладено штраф.

Частиною першою статті 36 Закону передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за власною ініціативою.

Органи АМК можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду (частина перша статті 38 Закону).

За змістом статті 49 Закону розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача.

Вищий господарський суд України за наслідками розгляду касаційної скарги скасував рішення попередніх судових інстанцій, а справу передав на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з такого.

Попередні судові інстанції не оцінили в контексті наведених норм зміст дослідженого ними рішення АМК, з якого вбачається, що розгляд справи порушено з ініціативи відділення АМК у зв’язку із здійсненням контролю за дотриманням Товариства законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов’язаних з ліцензованою діяльністю, а не за заявою якогось певного споживача на досліджуваному ринку.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов’язаних з ліцензованою діяльністю, може мати системний тривалий характер і виявлятися в порушенні прав кількох споживачів.

Водночас у касаційній скарзі Товариства зазначалося, що за одне й те ж порушення законодавства про захист економічної конкуренції до цього підприємства санкції застосовувалися неодноразово.

Відповідно ж до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (постанова від 02.09.2014 № 915/2349/13).

3. Використання позначення є недобросовісною конкуренцією лише в тому випадку, коли воно застосовується недобросовісно і призводить до отримання переваг перед конкурентами та/або вводить в оману споживачів.

Рішенням органу Антимонопольного комітету України (далі - орган АМК), зокрема, встановлено, що дії Товариства з розміщення на фасаді будинку позначень "НМТ (логотип) КЛИНИКА ДОКТОРА А…" та "КЛИНИКА" (мова оригіналу) визнано поширенням інформації, що вводить в оману, у вигляді повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, тобто порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" .

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову Товариства до органу АМК про визнання зазначеного рішення недійсним відмовлено.

Відмовляючи у позові, господарські суди виходили з того, що: напис на фасаді будинку "КЛИНИКА" не є ні логотипом Товариства, ані його скороченою назвою чи найменуванням; посилання Товариства на загальновживаність назви "КЛИНИКА" не відповідає змісту Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385; Товариство не є науково-дослідним закладом та не підпорядковане жодному науково-дослідному закладу.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, Вищий господарський суд України зауважив, що попередні судові інстанції не врахували того, що позначення "клініка" ("клиника") не має правової охорони як самостійний об’єкт, а його використання може свідчити про акт недобросовісної конкуренції лише в тому випадку, коли воно застосовується недобросовісно та призводить до отримання переваг перед конкурентами та/або вводить в оману споживачів (зокрема споживачів відповідних послуг).

Отже, господарські суди повинні були з'ясувати обставини, пов’язані з обґрунтованістю висновків органу АМК стосовно недобросовісного використання Товариством позначення "клініка" ("клиника") та здобуття ним внаслідок цього неправомірних переваг у конкуренції. Зокрема, з’ясуванню підлягали обставини, пов’язані з правильністю визначення органом АМК: переліку послуг, що надаються Товариством, та відповідної категорії споживачів; переваг, які надає Товариству використання позначення "КЛИНИКА" при його одночасному застосуванні разом з позначенням "ДОКТОРА А…"; загальновживаності використання позначення "клініка" ("клиника") недержавними медичними закладами; якості послуг позивача та відповідної обізнаності споживачів; привабливості для споживачів зазначення не виду абстрактного медичного закладу ("клініка"), а особи відомого фахівця в певній галузі.

У зв'язку з викладеним Вищий господарський суд України скасував судові рішення зі справи, а справу передав на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (постанова від 09.07.2013 № 913/417/13-г).

4. Правове значення для кваліфікації дій суб’єктів господарювання - учасників конкурсу як антиконкурентних узгоджених має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження учасниками відповідної поведінки.

Рішенням органу Антимонопольного комітету України (далі - орган АМК) дії Товариства та Управління, які полягали у погодженні ними поведінки при проведенні відкритих торгів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру. За вчинення зазначеного порушення на Товариство та Управління накладено штраф.