Надсилаємо довідку про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації.

Пропонуємо обговорити порушені у довідці питання на нарадах, вжити заходів щодо усунення та запобігання в подальшому зазначених недоліків і повідомити про результати Вищий арбітражний суд України не пізніше 1 травня 1998 року.

Відповідно до плану роботи проведено вивчення практики розгляду арбітражними судами справ, пов'язаних з визнанням недійсними актів, виданих органами приватизації.

Згідно зі статистичними даними про роботу арбітражних судів за 1997 рік на їх розгляд надійшло 45 заяв про визнання недійсними актів, виданих з питань приватизації місцевими органами Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), з яких задоволено 25 або 55,5%, у тому числі 24 акти визнано недійсними у зв'язку з порушенням чинного законодавства з питань приватизації.

Переважна більшість прийнятих з цих справ рішень відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам і матеріалам розглянутих справ.

Проте в окремих випадках арбітражні суди припускаються помилок, зокрема, у визначенні меж своїх повноважень, внаслідок чого приймають рішення з питань, не віднесених чинним законодавством до компетенції арбітражного суду.

Наприклад, представництво ФДМУ у Хустському районі затвердило протокол N 2 засідання конкурсної комісії від 25.03.97, згідно з яким попереднім переможцем конкурсу з продажу недобудованого критого ринку одноголосно визнано проектно-будівельне об'єднання "Тиса". Незважаючи на те, що протягом наступних п'яти днів жоден з учасників конкурсу не подав конкурсній комісії додаткових пропозицій, як це передбачено пунктом 4 статті 18 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", конкурсна комісія провела другий етап конкурсу. Як видно з протоколу N 3 від 02.04.97, голоси присутніх членів комісії розділились (2 - за, 2 - проти). Таким чином виявити остаточного переможця комісія не спромоглася.

За заявою ПБО "Тиса" арбітражний суд Закарпатської області рішенням від 14.05.97 зі справи N 84/4 не тільки визнав недійсним протокол N 3, затверджений представництвом ФДМУ у Хустському районі 02.04.97 як такий, що не відповідає вимогам пункту 4 статті 18 названого вище Закону (далі - Закон про малу приватизацію), а й визнав позивача остаточним переможцем конкурсу, що не віднесено до компетенції арбітражного суду. В цій частині відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - АПК) заява не підлягала розгляду в арбітражному суді.

Разом з тим арбітражні суди Житомирської (справа N 7/35-на) і Чернігівської (справа N 3/130) областей цілком обгрунтовано припиняють провадження зі справ щодо вимог визнати заявників переможцями конкурсів з продажу об'єктів приватизації.

Частиною другою пункту 6 статті 17 Закону про малу приватизацію передбачено, що протокол аукціону підписується ліцитатором як уповноваженим представником органу приватизації-продавця (пункт 1 статті 17 цього Закону) і покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Оскільки відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків, визнаються угодами, можна дійти висновку, що підписання протоколу аукціону обома сторонами також слід вважати укладенням ними угоди. У такому випадку орган приватизації, не згодний з результатами аукціону, повинен згідно з пунктом 2 статті 20 Закону про малу приватизацію порушувати питання про визнання угоди недійсною з підстав, зазначених у пункті 1 цієї ж статті, а не скасовувати результати аукціону своїм наказом чи розпорядженням.

Разом з тим і арбітражний суд не вправі своїм рішенням встановлювати чи змінювати визначений власником спосіб приватизації об'єкта. Проте рішенням зі справи N 138/7 від 20.10.97 арбітражний суд Закарпатської області задовольнив вимоги ТзОВ "Стимул" про викуп магазину товариством покупців, створеним працівниками магазину, незважаючи на те, що цей об'єкт включено до переліку об'єктів, які підлягали продажу з аукціону. Аукціон було проведено 16.05.97, і покупцем визнано ТзОВ "Стимул", який запропонував найвищу ціну. Однак підписати договір купівлі-продажу покупець відмовився через надмірну, на його думку, ціну об'єкта. Наказом від 30.05.97 N 34 представництва ФДМУ у м.Мукачеві результати аукціону були анульовані, а магазин запропоновано виставити для повторного продажу з аукціону, який і відбувся 11.07.97. Результати повторного аукціону затверджено наказом представництва ФДМУ у м.Мукачеві від 14.07.97 N 46, згідно з яким продаж магазину визнано таким, що не відбувся через неявку одного з потенційних покупців. Цим же наказом дано дозвіл на викуп магазину претендентом, який брав участь в обох аукціонах. Таким чином і орган приватизації, і арбітражний суд перевищили свої повноваження: орган приватизації не вправі був анулювати результати аукціону, але міг звернутися до арбітражного суду із заявою про визнання недійсним протоколу цього аукціону як укладеної угоди, а арбітражний суд не мав повноважень щодо визначення способу приватизації магазину. До того ж за наявності розбіжностей щодо ціни об'єкта приватизації між продавцем і покупцем останній не позбавлений права передати їх на розгляд арбітражного суду.

Не у всіх випадках арбітражні суди чітко орієнтуються у визначенні предмету спору. Так, арбітражним судом міста Києва порушено провадження у справі N 8/36 за заявою про визнання недійсною приватизації підприємства "Інформатика". І хоча у подальшому заявник змінив свою вимогу на заяву про визнання недійсним певного акта органу приватизації, арбітражному суду не слід було порушувати справу про визнання недійсною приватизації в цілому.

Арбітражний суд Запорізької області рішенням зі справи N 9/6 від 07.02.97 визнав недійсним протокол N 17/19 засідання комісії з приватизації від 18.11.96, хоча такий протокол, не затверджений відповідним органом приватизації, не може вважатись актом, виданим державним чи іншим органом, а отже, не може визнаватись недійсним. Постановою голови арбітражного суду від 19.05.97 рішення залишено в силі.

В деяких випадках до прийняття помилкових рішень приводить неправильне розуміння суддями тієї чи іншої правової норми. Наприклад, рішенням від 27.02.97 зі справи 7/4-13а арбітражний суд Донецької області відмовив ТзОВ "Промінь" у визнанні недійсним наказу Донецького регіонального відділення ФДМУ від 07.10.96 N 4588, яким скасовано наказ представництва ФДМУ у м.Костянтинівка від 28.11.95 про затвердження акта оцінки майна МПТ "Промінь". Підставою для прийняття такого рішення був висновок суду про те, що оскільки згідно з Положенням про представництво Фонду державного майна України у районі, місті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 N 412, представництво ФДМУ підпорядковане регіональному відділенню, останнє вправі скасувати наказ представництва. Судом не враховано, що:

1. Відповідно до абзацу другого пункту 1 названого Положення у питаннях приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності району чи міста, представництво підзвітне відповідній раді, тобто власнику майна;