Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів - Борисюк Л.П., Петрика І.Й., при секретарі - Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, про оскарження підзаконних нормативно-правових актів, -

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, в якому просив:

- визнати поважною причиною пропуску ним строку звернення до суду з адміністративним позовом;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати пункт 2 постанови, а також останні чотири абзаци (35) підпункту 31 пункту 1 та пункту 2 змін, що вносяться до Порядку призначення і виплати стипендії та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 165 "Деякі питання стипендіального забезпечення";

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови КМУ від 20.04.2007 року № 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт "е" пункту 1 постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 4 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відносно встановлення для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії для інвалідів II групи в розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для осіб, які втратили працездатність, а також визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 6 даної постанови відносно визначеної щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в розмірі 965 грн.;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 2 пункту 1 постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" відносно щомісячних доплат до пенсії, пов'язаних з тим, щоб її розмір (без додаткової пенсії) щомісячно досягав розміру в 1090 грн. з 1 липня 2008 року для інвалідів II групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно визначеної з 1 січня 2006 року щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою в розмірі 500 грн.;

- визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати пункти 1 та 2 постанови КМУ від 25.07.2001 року № 861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно того, що під час призначення і перерахунку з 1 серпня 2001 року додаткових пенсій та пенсій, передбачених частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно виходити з розміру 18 грн. 10 коп.

- зобов'язати Кабінет Міністрів України привести свої підзаконні нормативно-правові акти відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 вересня 2013 року даний позов в частині вимог про визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови КМУ від 20.04.2007 року № 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ; визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт "е" пункту 1 постанови КМУ від 26.07.96 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ; визнання нечинним та зобов'язання відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Визнато незаконними та нечинними пункт 2 постанови, а також останні чотири абзацами (35) підпункту 31 пункту 1 та пункту 2 змін, що вносились до Порядку призначення і виплати стипендії та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 165 "Деякі питання стипендіального забезпечення" .

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС в 1986 році, що підтверджується посвідченням ліквідатора першої категорії серії НОМЕР_1 від 15 жовтня 1996 року. Згідно останньої довідки Полтавської обласної МСЕК № 1 від 25.10.2007 року за № 0343957 позивачу безстроково була встановлена II група інвалідності, захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач з травня 1996 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області та отримує основну (державну) і додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст. ст. 54 та 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі відшкодування фактичних збитків (встановлених у відсотках втрати працездатності).

Крім того, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та рахується в Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії, інвалід II групи та отримувач відповідних компенсацій та пільг згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .