Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

16 вересня 2014 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка виявилась у ненаданні відповіді на звернення від 25 липня 2014 року;

- зобов'язати Президента України надати відповідь на звернення від 25 липня 2014 року;

- зобов'язати Президента України скасувати Указ від 6 квітня 2010 року № 545/2010 у частині призначення членами Ради Національного банку ОСОБА_2, та ОСОБА_3;

- зобов'язати Президента України прийняти Указ стосовно призначення членів Ради Національного банку України.

Пунктом четвертим частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зазначає зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України, зокрема, статтею 106.

Законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України, про що неодноразово наголошувалось у рішеннях Конституційного суду України (від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007, від 2 жовтня 2008 року № 19-рп/2008, від 08 жовтня 20008 року № 21-рп/2008).

Статтею 106 Конституції України встановлені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України не передбачено повноважень Президента України щодо надання роз'яснень положень Законів України, як і не передбачено обов'язку Глави держави особисто надавати відповіді на звернення громадян, що адресовані йому.

Позивачем у позовній не зазначено, в чому полягає порушення особистого права позивача, його свобод та законних інтересів з боку Президента України та яким чином наведена бездіяльність впливає на права та обов'язки позивача, як безпосереднього суб'єкта правовідносин

Отже, ОСОБА_1 слід зазначити з посиланням на норми Конституції України, що дії, які він просить зобов'язати Президента України вчинити та бездіяльність Президента України, яку просить визнати протиправною, відносяться до компетенції саме Президента України, та яким чином наведена бездіяльність впливає на права та обов'язки позивача, як безпосереднього суб'єкта правовідносин.

У частині другій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Всупереч зазначеного положення позивач до позовної заяви не надав та не зазначив усіх доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги.

Так, з матеріалів позовної заяви не вбачається що скарга від 25 липня 2014 року була надіслана Президенту України та докази, що останній її отримав.