Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014, визнання протиправними дій та бездіяльності,

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовом до Держави Україна в особі Президента України Порошенка П.О. про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів", визнання протиправними дій Президента України Порошенка П.О. щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів, визнання неправомірною бездіяльності Президента України Порошенка П.О. щодо не забезпечення незалежності та не внесення до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Позов обґрунтовував тим, що оскаржуваний Указ не відповідає вимогам Конституції України та Законам України. На думку позивача, Президент України не міг достроково припиняти повноваження Верховної Ради України сьомого скликання та призначати позачергові вибори до Верховної Ради України на 26 жовтня 2014 року, оскільки ним не забезпечено державної незалежності та національної безпеки, не внесено до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни, а це в свою чергу порушує конституційні права людини, передбачені ст.ст. 3, 27 Конституції України.

Позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ та поняття справи адміністративної юрисдикції визначається п.1 ч. 1 ст. 3, ст. 17 КАС України.

Відповідно до положень зазначених норм, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частина друга статті 17 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України (п. 1 ч. 3 ст. 17 КАС України).

Отже, за змістом вищенаведених норм закону необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Спір, який просить вирішити ОСОБА_1, зокрема, про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів", визнання протиправними дій Президента України Порошенка П.О. щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Інститут Президента України грунтується на сукупності норм, що містяться у розділі V Конституції України, згідно з якими Президент України визначений, зокрема, главою держави, виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.