Суддя Вищого адміністративного суду України Рибченко А.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Президента України

про визнання незаконними та скасування Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", від 06 травня 2014 року № 454/2014 "Про часткову мобілізацію", від 21 липня 2014 року № 607/2014 "Про часткову мобілізацію", -

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1; позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Президента України про визнання незаконними та скасування Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", від 06 травня 2014 року № 454/2014 "Про часткову мобілізацію", від 21 липня 2014 року № 607/2014 "Про часткову мобілізацію".

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

ОСОБА_1 ставить питання про визнання незаконними та скасування Указів, які є правовими актами індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки для визначеного цими актами певного кола суб'єктів, якому їх адресовано.

По суті оскаржувані Укази породжують певні правові наслідки для громадян, які призиваються на військову службу (військовозобов'язаних та резервістів).

За змістом абзаців 5, 6 частини 9 статті 1 Закону України від 17 березня 2014 року № 1127-VII "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - це особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.