Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни - доповідача,

Шевчука Станіслава Володимировича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням компанії "Vuldi (UK) Limited" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з його положеннями частини третьої статті 188, частини другої статті 211, пункту 1 частини другої статті 240-1.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Компанія "Vuldi (UK) Limited" звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 214 Кодексу стосовно витребування справи в ухвалі про відкриття касаційного провадження для її розгляду в касаційній інстанції у взаємозв'язку з його положеннями частини третьої статті 188, частини другої статті 211, пункту 1 частини другої статті 240-1.

Автор клопотання просить дати офіційне тлумачення зазначених положень Кодексу в аспекті таких питань:

- "чи повинне в ухвалі адміністративного суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження в адміністративній справі взагалі визначатися місце витребування справи?";

- "якщо в ухвалі адміністративного суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження в адміністративній справі має визначатися місце витребування справи, то чи повинен у вказаній ухвалі адміністративного суду касаційної інстанції визначатися конкретний суд, з якого має бути витребувана справа?";

- "якщо в ухвалі адміністративного суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження в адміністративній справі має визначатися конкретний суд, з якого має бути витребувана справа, то чи існують встановлені законом критерії та які саме критерії для витребування справи в одних випадках з суду першої інстанції, а в інших випадках з суду апеляційної інстанції?";

- "якщо касаційному оскарженню в адміністративній справі була піддана ухвала суду апеляційної інстанції, яка (ухвала) перешкоджає провадженню у справі, а остання, відтак, перебуває на розгляді в апеляційному адміністративному суді, то чи зобов'язаний адміністративний суд касаційної інстанції витребувати адміністративну справу, у якій відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі, безпосередньо з апеляційного адміністративного суду?";

- "якщо ухвалою суду касаційної інстанції в адміністративній справі було відкрито провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі, а справу касаційним судом було витребувано з адміністративного суду першої інстанції, то чи зобов'язаний апеляційний суд, яким відкрито апеляційне провадження у справі і розгляд останньої апеляційним адміністративним судом не закінчено, невідкладно надіслати справу до суду першої інстанції на виконання відповідної ухвали касаційного суду?".

Необхідність в офіційному тлумаченні наведених положень Кодексу автор клопотання обґрунтовує неоднозначним їх застосуванням Вищим адміністративним судом України, який, на його думку, в ухвалах про відкриття касаційного провадження по-різному формулює вимогу щодо витребування справи для її розгляду в касаційній інстанції. Зокрема, в одних випадках він зазначає, з якого конкретно суду необхідно витребувати справу, а в інших - лише обмежується законодавчою вимогою "витребувати справу". На підтвердження неоднозначного застосування цих положень Кодексу компанія "Vuldi (UK) Limited" долучила копії судових рішень.

Суб'єкт права на конституційне звернення вказує, що така неоднозначність порушує його конституційне право на забезпечення касаційного оскарження рішення суду.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 18 вересня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.