Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича - доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 5, частини першої статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 5, частини першої статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон) в аспекті таких питань:

- чи є вичерпним перелік підстав для заборони політичної партії, визначений у статті 5 Закону;

- чи можуть бути застосовані до політичної партії правові заходи у вигляді її заборони, якщо не політична партія загалом, а її окремі члени вчинили протиправні дії;

- чи є необхідною передумовою заборони політичної партії факт винесення судами України обвинувальних вироків щодо членів цієї політичної партії за вчинення кримінальних правопорушень;

- якими офіційними документами компетентних органів державної влади встановлюються (фіксуються) юридичні факти вчинення політичною партією та її членами протиправних дій, на підставі яких суд відповідно до статей 5, 21 Закону приймає рішення про заборону діяльності політичної партії.

Обґрунтовуючи практичну необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень, народні депутати України стверджують, що кожна з підстав для заборони політичної партії, наведених у статті 5 Закону, за своєю сутністю та юридичним змістом передбачає існування фактів вчинення кримінальних правопорушень.

На думку авторів клопотання, в судовій практиці застосовуються різні правові позиції при розгляді справ про заборону діяльності політичних партій. Так, у рішенні Верховного Суду України про заборону політичної партії "К" від 5 листопада 2004 року, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва про заборону діяльності політичної партії "Руська Єдність" від 30 квітня 2014 року, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини є розбіжності щодо того, чиї дії оцінювати при розгляді справ про заборону діяльності політичної партії - партії в цілому чи її окремих членів.

До конституційного подання долучено копії зазначених судових рішень, а також копії адміністративного позову Міністерства юстиції України і Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності від 9 липня 2014 року та ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 11 липня 2014 року за вказаним позовом.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 16 вересня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні має зазначатися правове обґрунтування тверджень щодо необхідності в офіційному тлумаченні правового акта або його окремих положень; підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України (пункт 4 частини другої статті 39, частина перша статті 93).

Аналіз конституційного подання і долучених до нього матеріалів дає підстави для висновку, що народні депутати України не вказали конкретних положень статті 5, частини першої статті 21 Закону, які, на їхню думку, є незрозумілими і потребують офіційного тлумачення. Так, у частині першій статті 5 Закону закріплено перелік підстав для заборони діяльності політичної партії, які викладено чітко й однозначно. Стаття 5 Закону має три самостійні частини, частина перша статті 21 Закону складається з декількох положень, однак автори клопотання не зазначили, які саме положення названих статей мають бути предметом офіційного тлумачення.