розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання дій протиправними, рішення незаконним та його скасування,

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії ВРЮ щодо прийняття рішення від 26 листопада 2013 року № 1268/0/15-13 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська за порушення присяги", визнати незаконним прийняте рішення та скасувати його.

Вищий адміністративний суд України постановою від 9 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення у цій справі, Вищий адміністративний суд України, керуючись положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 1, 12 Кодексу суддівської етики, затвердженого 24 жовтня 2002 року V з'їздом суддів України, статей 6, 10, 54 Закону України від 15 грудня 1991 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (чинним до 1 січня 2010 року; далі - Закон № 2862-ХІІ), дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки рішенням ВРЮ від 26 листопада 2013 року встановлено, що вчинені позивачем як суддею дії під час розгляду конкретної цивільної справи свідчать про його несумлінність, що викликає сумніви у його неупередженості та об'єктивності, і є порушенням суддею присяги [стаття 32 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу Раду юстиції" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 22/98-ВР)]. Касаційний суд також дійшов висновку, що провадження у ВРЮ щодо звільнення ОСОБА_2 відповідало принципам незалежності та безсторонності та було проведено з дотриманням процедури розгляду.

ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд зазначеної постанови суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України з мотивів порушення судом при прийнятті постанови статей 19, 126 Конституції України та статті 32 Закону № 22/98-ВР.

Заслухавши представників сторін, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вищий адміністративний суд України під час розгляду справи встановив такі обставини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 призначений у межах п'ятирічного строку на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська. Прийняв присягу судді.

Верховна Рада України постановою від 30 жовтня 2008 року № 625-VI обрала ОСОБА_2 на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська безстроково.

26 листопада 2013 року ВРЮ за результатами розгляду пропозиції члена ВРЮ Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року та з урахуванням висновку секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 5 листопада 2013 року прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська за порушення присяги.

Зазначена пропозиція була внесена за результатами проведеної на підставі доручення Голови ВРЮ Колесниченка В.М. від 20 жовтня 2010 року № 368/0/4-10 перевірки відомостей, викладених у зверненні Міністра юстиції України, члена ВРЮ Лавриновича О.В. від 20 вересня 2010 року до ВРЮ щодо порушень норм законодавства, допущених цим суддею під час розгляду цивільної справи № 2-1902/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Держава" (далі - Товариство) про зобов'язання вчинити дії щодо надання інформації.

За наслідками перевірки встановлено, що під час судового провадження у зазначеній цивільній справі на стадії відкриття провадження суддя задовольнив заяву позивача та постановив ухвалу від 6 квітня 2010 року про забезпечення позову, якою заборонив Товариству як реєстроутримувачу акцій відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" (далі - ВАТ) вчиняти будь-які дії, що спрямовані на внесення до системи реєстру записів, пов'язаних зі зміною кількості акцій ВАТ, на рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів), в тому числі по операціях, пов'язаних із переходом права власності, здійсненням корпоративних операцій, переміщенням цінних паперів з рахунку чи на рахунок номінального утримувача, та у зв'язку з цим зобов'язав Товариство здійснити в системі реєстру ВАТ блокування всіх простих іменних акцій на особових рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів).

Ухвалами Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 4 серпня 2010 року, постановленими під головуванням позивача, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 6 квітня 2010 року було скасовано та залишено позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.

ВРЮ встановила, що суддя, відкривши провадження у справі в порядку цивільного судочинства, допустив порушення правил підвідомчості (юрисдикційності) спорів, оскільки спір у справі виник із корпоративних правовідносин і згідно зі статтею 12 Господарського кодексу України підвідомчий господарським судам. Крім того, вжиті суддею ОСОБА_2 заходи забезпечення позову, що діяли майже 4 місяці, тобто з порушенням процесуальних строків розгляду справи, не відповідали обсягу позовних вимог і порушували права осіб, які не були учасниками судового процесу.

Надаючи правову оцінку наведеним фактичним обставинам, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України вважає висновки Вищого адміністративного суду України у цій справі обґрунтованими та законними.

Конституційний принцип незалежності та недоторканності суддів закріплений статтею 126 Основного Закону України.