про визнання незаконним та скасування Указу Президента України «Про звільнення суддів» від 17 січня 2014 року № 14/2014 в частині звільнення ОСОБА_6 з посади судді Києво-Святошинського району Київської області за порушення присяги,

8 квітня 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Президента України про визнання незаконним та скасування Указу Президента України «Про звільнення суддів» від 17 січня 2014 року № 14/2014 (далі - Указ № 14/2014) в частині звільнення його з посади судді Києво-Святошинського району Київської області за порушення присяги.

У позовній заяві ОСОБА_6 просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску.

11 квітня 2014 року ухвалами Вищого адміністративного суду України у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

2 червня 2014 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання представника Президента України про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із позовом у справі щодо звільнення з публічної служби, при цьому, на думку представника відповідача, жодних обґрунтованих причин такого пропуску ОСОБА_6 не навів.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, у письмовому клопотанні просив розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.