Конституційний Суд України у складі суддів:

Бринцева Василя Дмитровича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича - доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень пунктів 4, 6 частини першої статті 3 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 року № 2790-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 3, ст. 17) зі змінами (далі - Закон) у системному зв'язку з частиною третьою статті 78 Конституції України та положень частини четвертої статті 81 Конституції України, пункту 6 статті 4, частини другої статті 5 Закону.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, у тому числі позиції, які висловили Голова Верховної Ради України, науковці Національного університету "Одеська юридична академія", Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 46 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення:

1) положень пунктів 4, 6 частини першої статті 3 Закону у системному зв'язку з частиною третьою статті 78 Конституції України в аспекті питань:

- "чи поширюються вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншою оплачуваною роботою як в Україні, так і за кордоном";

- "чи охоплює заборона займатися іншою оплачуваною роботою (за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики) і таку роботу (діяльність), що є нерегулярною, одноразовою, закінчується з її виконанням тощо";

2) положень частини четвертої статті 81 Конституції України, пункту 6 статті 4, частини другої статті 5 Закону "стосовно наслідків невиконання народним депутатом України вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, якщо народний депутат України припинив діяльність, що була несумісна з депутатським мандатом".

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 12 лютого 2014 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

3. У процесі розгляду справи Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційне провадження у справі підлягає припиненню.

3.1. Відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України.

Замість обґрунтування практичної необхідності в офіційному тлумаченні положень пунктів 4, 6 частини першої статті 3 Закону у системному зв'язку з частиною третьою статті 78 Конституції України та положень частини четвертої статті 81 Конституції України, пункту 6 статті 4, частини другої статті 5 Закону суб'єкт права на конституційне подання висловлює припущення з приводу дії Закону в просторі і часі щодо заборони народному депутату України займатися діяльністю, яка несумісна з депутатським мандатом. Однак припущення не можна вважати обґрунтуванням практичної необхідності в офіційному тлумаченні правових норм.