Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича - доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Калина Володимира Михайловича щодо офіційного тлумачення положень статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Калин В.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами (далі - Закон № 2262) в аспекті того, чи означає положення "призначається одна пенсія" переведення особи з одного виду пенсії на інший.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262 та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Автор клопотання вважає, що неоднозначне застосування положень статті 7 Закону № 2262 полягає в тому, що в одному випадку суд при обчисленні пенсії особі, яка отримує пенсію за Законом № 2262 та подала заяву до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії згідно з Законом № 1058, керується положеннями частини другої статті 40 Закону № 1058 , а в іншому - положеннями частини третьої статті 45 цього закону.

До конституційного звернення долучено копію листа Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області від 24 лютого 2014 року № 15/п-13, у якому йдеться про переведення Калина В.М. з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший (за віком), а не про призначення пенсії за віком, як він просив.

На думку Калина В.М., така неоднозначність призвела до порушення його права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України, права на призначення належної пенсії відповідно до статті 7 Закону № 2262 та правильне її обчислення згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058 .