Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шевчука Станіслава Володимировича - доповідача,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Нечпая Володимира Петровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 1.24 статті 1, пункту 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у взаємозв'язку з положеннями статті 16 цього закону, окремими положеннями нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України і Правління Національного банку України.

Заслухавши суддю-доповідача Шевчука С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Нечпай В.П. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 1.24 статті 1, пункту 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2346-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137) з наступними змінами (далі - Закон) у взаємозв'язку з положеннями статті 16 цього закону, пункту 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст. 184) з наступними змінами (далі - Декрет), пункту 3.2, підпункту "а" пункту 3.10 розділу III, пункту 5.5 розділу V Положення про здійснення операцій з банківськими металами , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року № 325 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 36, ст. 1953) з наступними змінами (далі - Положення, затверджене Постановою № 325), пункту 3.2 глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 1, ст. 8) з наступними змінами (далі - Положення, затверджене Постановою № 516), абзацу п'ятого пункту 8 розділу I, пункту 1.1 глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 51, ст. 2046) з наступними змінами (далі - Інструкція), щодо "роз'яснення права вкладника на отримання пені в разі порушення з боку банку зобов'язання здійснити переказ коштів в контексті видачі їх через касу відділення банку за банківським вкладом, який здійснений у банківському металі та який знаходився при зверненні з письмовою заявою уже на поточному рахунку вкладника".

Необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень національного законодавства Нечпай В.П. обґрунтовує їх неоднозначним, на його думку, застосуванням судами України під час розгляду справ стосовно сплати банком пені за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ коштів, що призвело до порушення його конституційних прав.

На підтвердження фактів неоднозначного застосування положень пункту 1.24 статті 1, пункту 32.2 статті 32 Закону Нечпай В.П. надав копії:

- рішень Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 жовтня 2012 року у справі № 1815/2671/2012, від 26 грудня 2012 року у справі № 1815/4624/2012;

- рішень апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2011 року у справі № 22-ц-593/2011, від 18 грудня 2012 року у справі № 2-2671/12;

- ухвали апеляційного суду Сумської області від 12 березня 2013 року у справі № 1815/4624/2012;

- ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі № 6-20055св11, від 12 квітня 2013 року у справі № 6-2694св13, від 30 травня 2013 року у справі № 6-9737св13, від 15 липня 2013 року у справі № 6-28679зп13.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 січня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).