1. Постановою Верховної Ради України "Про діяльність Національного банку України в період фінансової кризи та стан виконання рішень Верховної Ради України з цих питань" від 26 січня 2009 року № 904-VI (пункт 5) визнана такою, що втратила чинність, Постанова Верховної Ради України "Про призначення Стельмаха В.С. на посаду Голови Національного банку України" від 16 грудня 2004 року № 2244-IV.

У конституційному поданні Президента України про тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 85, згідно з яким до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України, були поставлені такі питання:

- чи є підставою для звільнення з посади Голови Національного банку України рішення Верховної Ради України, прийняте без подання Президента України;

- чи допускається припинення перебування на посаді Голови Національного банку України - звільнення в інший спосіб, ніж за поданням Президента України.

Лише вичерпна відповідь на ці питання створила б передумови для правового врегулювання ситуації, зумовленої наведеним рішенням Верховної Ради України.

2. У рішенні від 26 лютого 2009 року № 6-рп/2009 (далі - Рішення) Конституційний Суд України зазначив: положення пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що Верховна Рада України повноважна звільняти з посади Голову Національного банку України лише за умови внесення на її розгляд відповідного подання Президентом України.

Заперечити цей висновок Конституційного Суду України неможливо, оскільки він по суті відтворює конституційну норму пункту 18 частини першої статті 85.

Однак звузивши межі дослідження і не скориставшись можливістю їх розширення, Конституційний Суд України фактично відійшов від вирішення нагальної проблеми.

Для подальшого розвитку національної моделі парламентаризму визначальне значення має наявність офіційної правової позиції найвищого органу судового конституційного контролю щодо можливостей парламенту шляхом визнання такими, що втратили чинність, скасовувати власні правові акти індивідуальної дії.

Конституція України, покладаючи на Верховну Раду України повноваження щодо призначення на посади і звільнення з посад значної кількості високопосадовців, зокрема Голову Національного банку України, не передбачає конкретних механізмів здійснення цієї функції.

Згідно з пунктом 3 статті 208 Регламенту Верховної Ради України призначення на посаду і звільнення з посади керівника Національного банку України після обговорення кандидатур (або результатів діяльності) відбувається шляхом відкритого голосування і прийняття рішення, яке оформлюється відповідною постановою.

За статтею 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти. Наведене конституційне унормування не унеможливлює усунення порушень положень Конституції та законів України, допущених при прийнятті рішень про призначення на посади осіб, визначених статтею 85 Конституції України, самою Верховною Радою України.

Зокрема, таке реагування повинне мати місце, якщо після прийняття постанови про призначення на посаду будь-якої особи із вказаного конституційного переліку будуть виявлені обставини, які свідчитимуть про порушення конституційних норм щодо: