Конституційний Суд України у складі суддів:

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача,

Гультая Михайла Мирославовича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колоса Михайла Івановича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Мацик Світлани Анатоліївни щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313) з наступними змінами (далі - Закон) у взаємозв'язку з положеннями статті 546, частин першої, третьої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянка Мацик С.А. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Закону у взаємозв'язку з положеннями статті 546, частин першої, третьої статті 559 Кодексу. У статті 2 Закону зазначається, що "законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України , Земельного кодексу України , цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України". Автор клопотання просить Конституційний Суд України роз'яснити, чи застосовуються положення статті 546, частин першої, третьої статті 559 Кодексу у системному зв'язку із законодавством про іпотеку в правовідносинах кредитора з поручителем (майновим поручителем), зокрема при припиненні поруки у разі: збільшення основного зобов'язання боржника, за якого поручився поручитель (майновий поручитель), без згоди майнового поручителя - іпотекодавця; заміни боржника (переведення боргу на іншу особу) без згоди поручителя (майнового поручителя).

Необхідність в офіційному тлумаченні автор клопотання обґрунтовує неоднозначним, на його думку, застосуванням судами України вказаних положень Закону та Кодексу в їх взаємозв'язку стосовно поширення норм статей 546 та 559 Кодексу на відносини іпотеки (застави), а саме на випадки, коли у кредитних правовідносинах іпотекодавцем виступає не боржник, а поручитель (майновий поручитель).

Суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що таке неоднозначне застосування судами України положень статті 2 Закону та статті 546, частин першої, третьої статті 559 Кодексу призвело до порушення його конституційних прав і свобод.