розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення №1590/дп-13 від 30 травня 2013 року, -

9 серпня 2013 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія або ВККС України) про визнання незаконним рішення №1590/дп-13 від 30 травня 2013 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 30 травня 2013 року Комісією прийняте рішення № 1590/дп-13, яким Вищій раді юстиції рекомендовано вирішити питання щодо внесення подання про звільнення його з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв'язку з порушенням ним присяги судді та направити копію цього рішення Генеральному прокурору України для надання порушенням правової оцінки та вжиття заходів на захист інтересів держави.

Він вважає його незаконним та таким, що було прийнято із порушенням і неправильним застосуванням процесуального та матеріального права України, порушенням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Позов мотивував тим, що відповідач в своєму рішенні від 30 травня 2013 року № 1590/дп-13 незаконно надав оцінку судовим рішенням, які не скасовані на теперішній час; не обґрунтував висновок про порушення ним присяги судді; незаконно послався як на факти, що підтверджують порушення ним присяги судді, на:

- скасування рішень в апеляційному порядку чи самим суддею;

- встановлення справжності підписів сторін та інших учасників процесу, визнання встановленими або не встановленими обставин у справах (це є виключною функцією суду);

- факти, що встановлені прокуратурою, а не вироком суду, тобто не є доказами в процесуальному розумінні; порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України та правил самовідводу;

- внесення ним неправдивих відомостей до декларації про майновий стан;

- відомості із сумнівних джерел, інформацію, достовірність якої перевірити неможливо;

- надходження скарг на суддю та його негативну характеристику;

- систематичне порушення ним трудової дисципліни;

- незаконне користування гаражем, що знаходиться на території суду, що свідчить про ознаки корупційного діяння;

- незаконні діяння для створення статків.

Крім того, зазначив, що рішення ВККС України від 30 травня 2013 року № 1590/дп-13 прийнято з порушенням процедури його прийняття, а саме:

- прийнято за результатами проведення додаткової перевірки, що була ініційована рішенням про відкриття дисциплінарного провадження 14 лютого 2012 року ВККС України № 446/дп-13, яке постановою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року у справі № П/800/179/13 визнано незаконним;

- його не запросили на засідання, на якому вирішувалось питання про відкриття щодо нього дисциплінарної справи, у зв'язку з чим він був позбавлений реальної можливості представляти свої права та інтереси, не було витребувано пояснень щодо скарг та судових справ, що призвело до однобокого вирішення справи;

- як на одну із підстав для притягнення судді до відповідальності відповідач вказує свої ж рішення, які були визнанні незаконними та скасовані Вищою радою юстиції ( № 818/0/15-11);

- Комісія з перевищенням наданих їй повноважень незаконно надала оцінку та додатково перевірила рішення Вищої ради юстиції № 818/0/15-11 від 1 листопада 2011 року та № 1163/8/15-12 від 16 жовтня 2012 року;

- ВККС України прийняла рішення щодо нібито порушень, які мали місце поза межами строку давності для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

- відповідач підставами для притягнення судді до відповідальності вказує обставини, які вже були предметом розгляду, та порушень в діях позивача встановлено не було.

Позивач просив суд визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 1590/дп-13 від 30 травня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучена Вища рада юстиції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні письмовим запереченням та доповненням до них, які містяться в матеріалах справи, в яких зазначила, що оскаржуване рішення Комісії не є остаточним, має рекомендаційний та проміжний характер, яке не порушує прав та інтересів позивача. Вищою радою юстиції буде проведено свою перевірку та прийняте відповідне та остаточне рішення відповідно до статті 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Щодо порушення процедури прийняття рішення пояснила, що Комісія не досліджувала обставин справи, які були предметом розгляду у Вищій раді юстиції, як про це зазначає позивач у своєму позові. Комісія аналізувала всі судові справи, які були предметом розгляду Вищою радою юстиції, але в площині порушень у сфері земельних правовідносин, як в подальшому підтвердились та були описані в оскаржуваному рішенні. Встановити, які саме факти можливих порушень суддею ОСОБА_4 були предметом розгляду Вищою радою юстиції, неможливо. Невірним є твердження позивача, що Комісія не може приймати рішення по скарзі ОСОБА_6, оскільки вже була предметом її розгляду (рішення Комісії від 28 березня 2013 року № 934/дп-13) - при повторному вивченні усних та письмових пояснень скаржника ОСОБА_6, наданих члену Комісії під час його відрядження до м. Одеси для проведення перевірки скарги в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П., були встановлені порушення, вчинені позивачем, які описані в рішенні Комісії від 30 травня 2013 року. 30 липня 2013 року на адресу Комісії надійшли листи з прокуратури Одеської області, в яких повідомлялось про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухвалення протягом 2006-2008 років суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 незаконних рішень щодо визнання права власності на об'єкти нерухомості, чим спричинило істотну шкоду інтересам держави, попередня кваліфікація - частина друга статті 364 КПК України. Просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник третьої особи надала письмові пояснення, в яких не зазначила про підтримку позовних вимог або заперечення проти них.

Заслухавши пояснення сторін по справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року № 2869-ІІІ ОСОБА_4 обраний на посаду судді Київського районного суду м. Одеси безстроково.

27 грудня 2001 року прийняв присягу судді, що підтверджується його власноручним підписом під текстом присяги судді, яка зберігається в особовій справі.

18 січня 2013 року до ВККС України надійшла заява в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П.Л. від 16 січня 2013 року, в якій він просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 за істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, а також порушення вимог щодо неупередженого розгляду справ.

В заяві зазначено, що суддя ОСОБА_4 при розгляді цивільних справ №№ 2-7445/07, 2-7549/07 допустив істотні порушення норм процесуального права, а саме: власноручно розписав позови ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності та ОСОБА_9 до ОСОБА_10, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності; при відкритті провадження у вказаних справах порушив правила виключної підсудності; при вирішенні справи не застосував норми Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів», Закону України «Про внесення змін до пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок», які унеможливлювали вирішення питання про визнання дійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок; задовольняючи позови суддя вийшов за межі заявлених позовних вимог та перейняв повноваження органів державної влади. Крім того, суддею ОСОБА_4 допускались порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при розгляді подань слідчого про проведення обшуків, а саме: суддя своїми постановами закрив провадження по цим поданням, хоча це не передбачено нормами діючого законодавства України; незаконно прийняв рішення про повернення предметів, документів і грошових коштів, які були вилучені в ході попереднього обшуку; розглянув ці подання в присутності особи, відносно якої порушено кримінальну справу та його адвоката, що заборонено. Зазначені судові рішення по цивільним справам та постанови по кримінальним справам були скасовані апеляційним судом.

13 лютого 2013 року за результатами перевірки заяви в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П.Л. членом ВККС України Мікуліним В.П. складений висновок, яким запропоновано відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4

14 лютого 2013 року ВККС України прийнято рішення № 446/дп-13, яким відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4

Рішенням Комісії від 6 червня 2013 року № 1749/дп-13 визнано таким, що втратило чинність рішення ВККС України від 14 лютого 2013 року № 446/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4

Постановою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року у справі № П/800/179/13 визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 лютого 2013 року № 446/дп-13 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4.

За результатами додаткової перевірки скарги в.о. прокурора Одеської області Ліщишина П.Л. на дії судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 членом ВККС України В. Мікуліним 23 квітня 2013 року складений висновок, яким запропоновано: відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4; невідкладно письмово повідомити про встановлені ознаки корупційного правопорушення судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4, які полягають у незаконній багаторічній експлуатації капітального гаража, що розташований на території Київського районного суду м. Одеси, голову Держаної судової адміністрації Кирилюка Р.І., голову Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. - для негайного вжиття заходів щодо припинення вказаного правопорушення, а також Генерального прокурора України - для здійснення перевірки виявлених ознак корупційного правопорушення судді ОСОБА_4 й надання їм правової оцінки; інформацію про нововиявлені обставини вчинення суддею Київського районного суду м. Одеси, в тому числі умисні порушення норм матеріального і процесуального права направити Генеральному прокурору України для надання цим порушенням правової оцінки і вжиття заходів на захист інтересів держави.

24 квітня 2013 року ВККС України прийнято рішення № 1226/дп-13, відповідно до якого:

- відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4;

- вирішено невідкладно письмово повідомити голову Державної судової адміністрації Кирилюка Р.І., голову Київського районного суду Чванкіна С.А. про встановлені ознаки корупційного правопорушення судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4, які полягають у незаконній багаторічній експлуатації капітального гаража, що розташований на території Київського районного суду м. Одеси - для негайного вжиття заходів щодо припинення вказаного правопорушення, а також Генерального прокурора України - для здійснення перевірки виявлених ознак корупційного правопорушення судді ОСОБА_4 та надання їм правової оцінки;

- вирішено направити Генеральному прокурору України інформацію про нововиявлені обставини вчинення суддею Київського районного суду м. Одеси умисних порушень норм матеріального і процесуального права - для надання цим порушенням правової оцінки і вжиття заходів на захист інтересів держави.

Супровідним листом від 29 квітня 2013 року № 8вк-344/13 член Комісії Мікулін В.П. надіслав на ім'я голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. копію вказаного рішення Комісії разом з висновком для вручення судді ОСОБА_4 та повідомлення про розгляд дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_4 16 травня 2013 року о 10 год. 00 хв., які позивач отримав 13 травня 2013 року, про що свідчить поштове повідомлення та лист голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. від 13 травня 2013 року (вих. № С-01), який був направлений члену Комісії та отриманий Комісією 14 травня 2013 року вх. № 12-6832/13.

15 травня 2013 року ОСОБА_4 надіслав Комісії заяву від 14 травня 2013 року, в якій просив відкласти розгляд дисциплінарної справи стосовно нього, оскільки був повідомлений за два дні до його проведення, що унеможливило своєчасне прибуття.

16 травня 2013 року член Комісії Мікулін В. листом вих. № 8вк-344/13 надіслав на ім'я голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. повідомлення для ОСОБА_4, що повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно нього відбудеться на засіданні Комісії 30 травня 2013 року о 10 год. 00 хв. Копію даного листа позивач отримав 18 травня 2013 року, про що свідчить його підпис, а також лист голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С.А. від 18 травня 2013 року (вих. № С-01; № 2334), який був направлений Комісії та отриманий 20 травня 2013 року вх. № 12-6903/13.

30 травня 2013 року ВККС України було прийнято рішення № 1590/дп-13, відповідно до якого:

- за наслідками дисциплінарного провадження встановлені факти, які свідчать про систематичне і умисне порушення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 присяги судді;

- рекомендовано Вищій раді юстиції вирішити питання щодо внесення подання про звільнення судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 з посади в зв'язку з порушенням ним присяги судді;

- копію рішення, що містить інформацію про факти та обставини вчинення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 умисних порушень норм матеріального і процесуального права, направити Генеральному прокурору України для надання цим порушенням правової оцінки і вжиття заходів на захист інтересів держави.

Рішенням ВККС України від 30 травня 2013 року № 1590/дп-13 встановлені наступні факти, які свідчать про систематичні і умисні грубі порушення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 присяги судді, що є несумісними із зайняттям ним посади судді:

- внаслідок винесення цим суддею всупереч встановленій законом забороні незаконних судових рішень іменем України (справа № 2-7549/07 та № 2-7445/07) фактично визнано незаконний продаж 2,53 га землі сільськогосподарського призначення; судових

- всупереч вимогам Кримінально-процесуального кодексу України (КПК, 1960) при розгляді подань слідчого про проведення обшуків у жилих і нежилих приміщеннях за місцем проживання і роботи підозрюваного ОСОБА_14, суддя прийняв незаконні та необґрунтовані судові рішення (справи №№ 1512/10148/2012, 1512/10153/2012), які були скасовані апеляційним судом;

- згідно з повідомленнями прокурора Київського району м. Одеси радника юстиції Костенка С.К. (№ /16-43/ 1708 вих. 2013 від 28.02.2013 р.) у 2008 році прокуратурою Київського району м. Одеси проводилася перевірка законності рішень, ухвалених суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 у період з 2004 по 2006 рік. Вивченням судових справ і прийнятих за ними рішеннями встановлено, що рішення систематично виносились із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права (цивільні справи №№ 2-3914/2008, 2-3903/2008, 2-3913/2008, 2-3915/2008, 2-3916/2008, 2-3909/2008, 2-7261/2008, 2-7254/2008, 2-7257/2008, 2-7262/2008, 2-7256/2008, 2-3912/2008, 2-3908/2008, 2-7260/2008, 2-7259/2008, 2-7255/2008, 2-725/2008, 2-3902/2008, 2-3911/2008, 2-3905/2008, 2-3910/2008, 2-3907/2008, 2-7253/2008, 2-3904/2008, 2-7258/2008, 2-3906/2008). Прокурором за наслідками перевірки внесено заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, за результатом розгляду яких скасовано усі 26 ухвал суду першої інстанції про визнання мирових угод у справах про стягнення боргу за договорами позики, у яких за позивачами визнано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. В рішеннях також зазначено, що ОСОБА_4 з приводу ухвалення даних рішень висловлена суспільна недовіра, зокрема, викладені у критичних резонансних публікаціях в засобах масової інформації відомості щодо його діяльності, які характеризують його як добре відомого громаді м. Одеси суддю, який виносить зухвалі та резонансні незаконні судові рішення;

- у скарзі від 18 листопада 2012 року на дії судді Київського районного суду ОСОБА_4, авторство якої не було встановлено, опосередковано підтверджуються порушення судді, що встановлені прокурорською перевіркою, а саме те, що він протягом 2004-2010 років ухвалив більше сотні незаконних рішень щодо земель сільськогосподарського призначення, чим фактично дозволив продати ці землі в особливо великих розмірах (сотнях гектарів), отримавши за кожне з цих судових рішень від 50.000 до 100.000 доларів США залежно від розміру ділянки (тобто, усього 5-10 млн. доларів США);

- ухвалення суддею ОСОБА_4 численних незаконних рішень, спрямованих на «узаконювання» учасниками процесу самовільних забудов (кафе, ресторанів, магазинів тощо), площа яких рахується в тисячах квадратних метрів, дані факти здобули підтвердження в ході додаткової перевірки;

- до Комісії постійно надходять скарги на вказаного суддю (2011 рік - 14 скарг; 2012 рік - 8 скарг);

- рішенням Комісії № 1629/Дп-11 від 26 травня 2011 року за результатами перевірки, проведеної членом Комісії Мельником М.Г., до судді ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани на підставі вимог статті 83 частини 1 пунктів 1, 2, 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- за результатами розгляду матеріалів перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_17, стосовно судді ОСОБА_4 рішенням Комісії № 2340/дп-11 від 14 липня 2011 року відкрито дисциплінарну справу. В ході перевірки встановлено, що він судовим рішенням від 25 листопада 2010 року (більше ніж через сім місяців, тобто з порушенням встановленого частиною першою ст. 157 ЦПК України двомісячного строку розгляду справи) задовольнив позов ОСОБА_18 від 19 квітня 2010 року про припинення спільної часткової власності між нею та ОСОБА_19 у спірному домоволодінні, визнання за позивачкою права власності та виділення в натурі окремих приміщень, у тому числі сараю як окремого об'єкта нерухомості з присвоєнням останньому окремої поштової адреси, яке було скасоване рішенням апеляційного суду від 1 березня 2011 року. Порушення, встановлені в ході перевірки у даній справі, є типовими і щодо інших цивільних справ, що розглядались у 2004-2008 року і пізніше по земельним спорам. Рішення у вказаних справах були скасовані самим же суддею ОСОБА_4 за скаргами прокурорів або ухвалами апеляційних судів. Разом з тим, Рішенням Комісії № 12/Дп-12 від 18 січня 2012 року дисциплінарне провадження стосовно судді ОСОБА_4 припинено у зв'язку зі спливом строків застосування до судді дисциплінарного стягнення;

- вивченням архівних справ, що були у провадженні судді ОСОБА_4 у 2005-2008 роках, встановлено десятки винесених ним очевидно незаконних судових рішень, пов'язаних із незаконним відчуженням земельних ділянок (цивільні справи №№ 2-2981/04, 2-2982/04, 2-4346/04, 2-5288/04, 2-5289/04, 2-1959/05, 2-1960/05, 2-2075/05, 2-2148/05, 2-2623/05, 2-3246/05, 2-4441/05, 2-4931/05, М932/05, 2-5001/05, 2-7158/05, 2-7159/05, 2-2874/05, 2-3013/06, 2-3013/06, 2-4524/06, 2-4525/06, 2-4526/06, 2-3915/08; адміністративні справи №№ 2-а-354/2008, 2-а-356/2008, 2-а-306/2008, 2-а-517/2008 тощо). Більшість з них скасовано самим же суддею ОСОБА_4 за зверненнями прокурора;

- вивчення архівних судових справ дозволило виявити також грубі порушення норм процесуального права при розгляді і вирішенні суддею ОСОБА_4 справ щодо встановлення прав власності на значні за обсягом, дорогі об'єкти нерухомості у м. Одесі. Вказані дії судді полягають у істотних порушеннях норм процесуального і матеріального права, що можуть спричинити катастрофічні негативні наслідки, пов'язані із руйнацією будівель та загибеллю людей, в умисному порушенні правил підсудності, винесенні необґрунтованих і незаконних судових рішень (№№ 2-5464/2007, 2-3241/2009, 2-5888/2009);

- систематичність порушення суддею ОСОБА_4 вимог матеріального і процесуального законів також підтверджується прикладами прийняття ним за результатами розгляду адміністративних справ незаконних судових рішень у справах №№ 2-а-354/2008, № 2-а-356/2008, 2-а-306/2008, 2-а-517/2008 щодо переоформлення власників земельних ділянок і зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок загальною площею 11,07 га, які перебували у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Постановами апеляційного суду і Київського районного суду м. Одеси за результатами розгляду апеляційних скарг та заяв прокурорів, які діяли в інтересах держави, вказані судові рішення скасовані;

- при розгляді і вирішенні 16 цивільних справ, зокрема, за позовними заявами ОСОБА_20 і ОСОБА_21 на земельні ділянки загальною площею 11,21 га; 7 цивільних справ у 2004-2005 роках на земельні ділянки загальною площею 8,99 га; 6 цивільних справ за позовами ОСОБА_22 і ОСОБА_23 у 2005 році на земельні ділянки загальною площею 4,98 га; 3 цивільних справ за позовами ОСОБА_24 і ОСОБА_25 у 2006 році, суддя ОСОБА_4 умисно, з використанням сторонами типової схеми погашення боргових зобов'язань через визнання судом мирової угоди з відчуженням земельної ділянки в рахунок боргу, визнав права власності на земельні ділянки загальною площею 25, 18 га (справи №№ 2-2981/04, 2-5288/04,2-5289/04, 2-1959/05, 2-1960/05, 2-2148/05, 2-2075/05, 2-2623/05, 2-4931/05, 2-7158/05, 2-4441/05, 2-4932/05, 2-5001/05, 2-4524/06, 2-4525/06, 2-4526/06);

- в процесі додаткової перевірки виявлено ще 42 архівних цивільних справи за 2006, 2007 і 2008 роки, в яких суддя ОСОБА_4 за звичною для себе схемою виніс відповідні незаконні й необґрунтовані судові рішення і щодо затвердження мирових угод між сторонами через розрахунок відповідачів за борговими зобов'язаннями належними їм за правом приватної власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Загалом, цими судовими рішеннями, всупереч встановленій законом забороні на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, нормам матеріального права, суддя ОСОБА_4 визнав за позивачами право приватної власності на вказані земельні ділянки загальною площею більше 335 га (справи №№ 2- 3999/06, 2-4943/06,2-4370/06, 2-4854/06,2-4855/06, 2-4908/06, 2-5555/06, 2-5802/06, 2-5804/06, 2-5957/06, 2-6265/0, 2-6266/06, 2-6390/06, 2-6391/06, 2-1919/07, 2-1920/07, 2-1921/07, 2-2174/07, 2-2175/07, 2-2176/07, 2-2177/07, 2-2179/07, 2-2501/07, 2-2172/07, 2-2173/07, 2-2178/07, 2-2182/07, 2-2171/07, 2-2180/07, 2-2181/07, 2-2208/07, 2-2623/07, 2-2744/07, 2-4397/07, 2-4398/07, 2-4691/07, 2-4491/07, 2-4789/07, 2-4790/07/, 2-7351/07, 2а-466/08, 2а-463/08);

- умисно і цинічно суддя ОСОБА_4 іменем України порушив права недієздатної особи, а також позбавив її дітей у здійсненні права наслідування майна (справа № 2-2321/04). Вказані порушення визнані судовими рішеннями судів апеляційної інстанції, проте істотні негативні наслідки незаконних рішень судді до цього часу не ліквідовані, права дітей не поновлені, а зумовлені цими незаконними судовими рішеннями інші правові спори продовжують розглядатися судами;