Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Аблова Є. В.; суддів - Амельохіна В. В., Федорчука А. В., при секретарі - Мальчик І. Ю. (за участю сторін: представника позивача - Рибченко Н. М., представника відповідача-1 - Кошель І. В., представника відповідача-2 - Кравченко О. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Міністерства інфраструктури України, Державної інспекції України з безпеки на надземному транспорті про визнання нечинними наказу, порядку оформлення та видачі дозволів, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства інфраструктури України, Державної інспекції України з безпеки на надземному транспорті про визнання нечинними наказу, порядку оформлення та видачі дозволів, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відмова у наданні адміністративної послуги з видачі дозволу на поїздку територією Угорщини під час виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні на підставі розподілу, який здійснено відповідно до Порядку оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку від 20.08.2004 р. N 757, не встановлена законом, а тому є незаконною. Виділений один дозвіл Угорщини обмежує право позивача вільно займатися підприємницькою діяльністю.

У позовній заяві позивач просить суд:

1. Визнати нечинним наказ Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. N 757, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 р. за N 1075/9674.

2. Визнати незаконним Порядок оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. N 757 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 р. за N 1075/9674.

3. Визнати незаконними дії Міністерства інфраструктури України з проведення розподілу дозволів серед українських перевізників на 2013 рік.

4. Визнати протиправним розподіл дозволів серед українських перевізників на 2013 рік та скасувати його.

5. Визнати незаконними дії посадової особи Міністерства інфраструктури України, яка затвердила розподіл дозволів серед українських перевізників на 2013 рік.

6. Зобов'язати державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті видавати дозволи на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у між народному сполученні на 2013 рік у відповідності до законів України "Про адміністративні послуги", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про автомобільний транспорт" та Конституції України.

7. Визнати незаконними дії державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті з відмови у видачі дозволів на поїздку територією іноземних держав під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у між народному сполученні на підставі розподілу дозволів серед українських авто перевізників на 2013 рік.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про адміністративні послуги" здійснює надання адміністративної послуги з видачі дозволів на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні не на підставі, визначеної законом, а відповідно до документу затвердженого наказом. Крім того, позивач вказує, що розподіл дозволів серед українських авто перевізників на 2013 рік здійснено з порушенням і Закону України "Про адміністративні послуги" і Порядку оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, за відсутності підстав, визначених законом, не прозоро та необґрунтовано, з перевищенням меж наданих відповідачу-1 повноважень

Представник відповідача-1 - Міністерства інфраструктури України в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуваний наказ прийнято в межах наданих йому повноважень. Також, відповідач зазначає, що розподіл дозволів серед українських перевізників на 2013 рік проводився Робочою групою та під час розподілу дозволів до всіх перевізників застосовувався єдиний принцип.

Представник відповідача-2 - Державної інспекції України з безпеки на надземному транспорті в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, відповідач зазначив, що оскаржуваний Порядок не суперечить вимогам Законів України "Про автомобільний транспорт" та "Про адміністративні послуги", а тому дії територіальних органів Укртрансінспекції відповідно до Порядку є правомірними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками ТЗ, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).

Положеннями ч. 1 ст. 6 даного Закону встановлено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 55 Закону види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, з урахуванням вимог законодавства України та законодавства країни, по території якої буде здійснюватися перевезення.

Міжнародні автомобільні перевезення іноземними перевізниками по території України здійснюються за наявності в перевізника українського дозволу або інших дозвільних документів, якщо інше не передбачено законами України.

Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Як зазначено у Законі України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом входить до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Видача дозволів на міжнародне перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та дозволів Європейської Конвенції міністрів Транспорту на перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами - членами ЄКМТ здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначеним міжнародними договорами України з питань міжнародних автомобільних перевезень та Законом України "Про автомобільний транспорт" (ст. 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності").

Відповідно до Указу Президента України від 12.05.2011 N 581/2011, яким затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України, Міністерство інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема, у сфері автомобільного транспорту.

Також, згідно пп. 4.8.1 п. 4.8 Положення про Міністерство інфраструктури України Міністерство інфраструктури України затверджує види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні територіями іноземних держав.

Отже, повноваження щодо впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до ст. 55 Закону N 2344-III належить Міністерству інфраструктури України.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 387/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Укртрансінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. N 929 "Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів платних адміністративних послуг" затверджено згідно Додатку 2 перелік платних адміністративних послуг, що надаються Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті. Зокрема, відповідно до п. 13 Переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів - відповідач 1 видає дозволи на поїздку територією іноземних держав під час виконання: нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.