Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бужак Н. П., суддів - Костюк Л. О., Твердохліб В. А. (за участю секретаря Савін І. В.), розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорошенко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорошенко" до Міністерства інфраструктури України, Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання нечинним наказу, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,

ТОВ "Дорошенко" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання нечинним наказу від 20.08.2004 року N 757 в частині затвердження Порядку оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та визнання незаконним Порядку оформлення та видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженому наказом від 20.08.2004 року N 757; визнання незаконними дій щодо проведення дозволів серед українських перевізників на 2013 рік; визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ "Дорошенко" подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками ТЗ, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" (N 2344-III).

Положеннями ч. 1 ст. 6 даного Закону встановлено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 55 Закону види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, з урахуванням вимог законодавства України та законодавства країни, по території якої буде здійснюватися перевезення.

Міжнародні автомобільні перевезення іноземними перевізниками по території України здійснюються за наявності в перевізника українського дозволу або інших дозвільних документів, якщо інше не передбачено законами України.

Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Як зазначено у Законі України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом входить до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Видача дозволів на міжнародне перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та дозволів Європейської Конференції міністрів Транспорту на перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами - членами ЄКМТ здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначеним міжнародними договорами України з питань міжнародних автомобільних перевезень та Законом України "Про автомобільний транспорт" (ст. 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності").

Повноваження щодо впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до ст. 55 Закону N 2344-III належить Міністерству інфраструктури України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позивачем вимог про невідповідність п. п. 5.3, 5.4 Порядку N 757 вимогам Закону України "Про адміністративні послуги".

Як вбачається з наказу Міністерства інфраструктури України N 239 від 19.04.2013 року, п. 5.3 та 5.4 Порядку (діє в новій редакції) не містить норми щодо заходів впливу, про які позивач зазначив у позовній заяві, а отже такі доводи позивача є безпідставними.

Наказ N 757 від 20.08.2004 року "Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом", яким затверджено Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по території іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку прийнято повноважним органом в межах компетенції та у відповідності до Законів України, у т. ч. Закону України "Про автомобільний транспорт", "Про адміністративні послуги".