Конституційний Суд України у складі суддів:

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колоса Михайла Івановича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича - доповідача,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Дудіна Сергія Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень частин першої, шостої статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) з наступними змінами (далі - Закон).

Заслухавши суддю-доповідача Пасенюка О.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Дудін С.А. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин першої, шостої статті 30 Закону в аспекті питання, чи є непрацездатними діти-учні, студенти віком від 18 до 23 років.

Необхідність в офіційному тлумаченні названих положень Закону автор клопотання обґрунтовує неоднозначним їх застосуванням судами загальної юрисдикції при розгляді питання щодо нарахування надбавки до пенсії зазначеним у Законі категоріям непрацюючих пенсіонерів, які мають на своєму утриманні членів сім'ї - дітей-учнів, студентів віком від 18 до 23 років.

Обґрунтовуючи свою позицію, Дудін С.А. посилається на долучені до конституційного звернення копії рішень у його справі (постанова Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 серпня 2011 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2012 року, від 22 січня 2013 року) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2011 року, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що неоднозначне застосування вказаних положень Закону судами загальної юрисдикції призвело до порушення його права рівності громадян перед законом, передбаченого статтею 24 Конституції України.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 22 січня 2014 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні мають зазначатися статті (окремі положення) Конституції України або законів України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, а також обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункти 3, 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94). Наведені положення обумовлюють необхідність визначення предмета офіційного тлумачення.