Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Амельохіна В. В., при секретарі - Грабовському В. А. розглянув в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, третя особа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, про визнання нечинним з моменту прийняття Порядку N 559 від 01.11.2012 р. в частині (за участю представників: позивача - Семерей П. І., відповідача - Круглюк І. Д., Кузнецов О. М., третьої особи - Корж О. А.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання нечинними з моменту прийняття абзаци 3 і 4 пункту 1.4.2, абзац 2 пункту 2.5, пункт 2.21, пункт 4.1.5 Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання зв'язку та інформатизації N 559 від 01.11.2012 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 р. за N 57/22589.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що окремі норми Порядку, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання зв'язку та інформатизації N 559 від 01.11.2012 р., прийняті відповідачем, суперечать Закону України "Про радіочастотний ресурс України", Закону України "Про телебачення та радіомовлення".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що прийняте рішення від 01.11.2012 р. N 559, яким затверджено Порядок, відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, та у спосіб, передбачений законами та Конституцією України.

Третя особа підтримала позицію відповідача та просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На виконання приписів частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений) в судовому засіданні від 09.09.2013 р. відповідачем надано суду докази розміщення оголошення (Офіційний вісник 2013, N 60) щодо оскарження окремих норм Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв від 01.11.2012 р. N 559.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

Спірні правовідносини, що регулюють відносини у сфері телевізійного та радіомовного зв'язку на території України, визначення правових, економічних, соціальних, організаційних умов їх функціонування, спрямованих на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань визначаються законодавством про телебачення і радіомовлення, яке складається з Конституції України, законів України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телекомунікації", "Про радіочастотний ресурс України", "Про телебачення і радіомовлення", міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 1 листопада 2012 року N 559 затверджено та введено в дію Порядок надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв.

Суд вважає за необхідне з'ясувати відповідність положень абзацу 3 і 4 пункту 1.4.2, абзацу 2 пункту 2.5, пункту 2.21, пункту 4.1.5 Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв (далі - Порядок) з приписами Закону України "Про радіочастотний ресурс України" та Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Щодо оскаржуваних абзаців 3 і 4 пункту 1.4.2 Порядку суд зазначає наступне. Закон України "Про радіочастотний ресурс України" від 01.06.2000 р. N 1770-III (далі - Закон N 1770-III) визначає правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

Частина перша статті 50 Закону N 1770-III визначає, що порядок використання радіочастотного ресурсу України для потреб телерадіомовлення визначається Законом України "Про радіочастотний ресурс України", законами України "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону N 1770-III органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Стаття 14 Закону N 1770-III визначає повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Відповідно до ст. 1 Закону N 1770-III висновок щодо електромагнітної сумісності - технічний висновок щодо можливості застосування конкретного радіоелектронного засобу у визначених умовах; дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Порядок надання висновку щодо електромагнітної сумісності визначено статтею 41 Закону N 1770-III.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону N 1770-III висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот загального користування надається Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (далі - УДЦР) на платній основі у порядку, визначеному НКРЗІ.

Згідно ч. 3 ст. 41 Закону N 1770-III суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати радіоелектронні засоби або випромінювальні пристрої, особисто або через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до УДЦР із заявою про видачу висновку за встановленою НКРЗІ формою.

В статті 1 Закону N 1770-III визначено, що користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства; користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону N 1770-III загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:

- суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;

- суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

- технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Таким чином, стаття 5 Закону N 1770-III вміщує в себе класифікацію користувачів радіочастотного ресурсу.

Разом з тим, п. 1.4.2 Порядку визначає, що висновок щодо електромагнітної сумісності відповідно до цього Порядку отримують юридичні особи чи фізичні особи - підприємці, які мають намір здійснювати розповсюдження телерадіопрограм на радіоелектронні засоби аналогового ефірного теле - або радіомовлення:

- телерадіоорганізація, яка є власником (володільцем) або орендарем радіоелектронних засобів мовлення і має ліцензію на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, або

- суб'єкт господарювання, який є власником (володільцем) або орендарем радіоелектронних засобів мовлення і планує його експлуатацію на підставі договору з телерадіоорганізацією щодо розповсюдження нею програм телебачення або радіомовлення;

- на радіоелектронні засоби мовлення ефірної багатоканальної телемережі (у тому числі цифрового наземного телевізійного мовлення) - оператор телекомунікацій (оператор багатоканальної телемережі), який є власником (володільцем) або орендарем радіоелектронних засобів мовлення і планує використовувати багатоканальну телемережу на підставі отриманої ним ліцензії провайдера програмної послуги Національної ради або на підставі відповідного договору з провайдером програмної послуги, що має відповідну ліцензію провайдера програмної послуги Національної ради.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону N 1770-III користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі:

- ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг;

- ліцензій на мовлення, виданих Національною радою, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями;

- дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Вищезазначене свідчить про те, що абзацами 3 і 4 пункту 1.4.2 Порядку зобов'язано отримувати висновок щодо електромагнітної сумісності лише тих суб'єктів, які мають ліцензію на мовлення Національної ради, та суб'єктів господарювання, які планують експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення.

Суб'єктів господарювання, які є власниками (володільцями) або орендарями радіоелектронних засобів мовлення, але не є користувачами радіочастотного ресурсу України, до вищезазначеного переліку не віднесено.

Таким чином, оскаржувані абзаци 3 і 4 пункту 1.4.2 Порядку узгоджуються з частиною 4 статті 5 Закону N 1770-III.

Також, слід зазначити, що правом на здійснення мовлення, користування каналами мовлення (передача та розповсюдження телерадіопрограм за допомогою технічних засобів мовлення) відповідно до законодавства наділено тільки суб'єкта господарювання, який отримай відповідну ліцензію на мовлення, що видана Національною радою (телерадіоорганізація).

Технічну розробку каналу мовлення або мережі мовлення (телемережі), тобто, користування радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм, здійснює телерадіоорганізація, яка отримала ліцензії на мовлення, або визначені нею суб'єкти господарювання відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та про радіочастотний ресурс України.