розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

19 листопада 2013 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовом, в якому просив:

- визнати дії Верховної Ради України VII скликання 12 грудня 2012 року щодо запрошення народних депутатів Верховної Ради VI скликання по закритим спискам партії «Батьківщина» і «Партії Регіонів» до складання і підписання тексту присяги народного депутата протиправними і зобов'язати Верховну Раду України скласти повноваження народних депутатів;

- зобов'язати Верховну Раду України прийняти рішення про скасування Постанови Верховної Ради України «Про Голову Верховної Ради України» № 2-VI від 13 грудня 2012 року або про визнання її незаконною.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що строк звернення до суду не був ним пропущений, оскільки до звернення до суду із даним позовом він звертався до Верховної Ради України, а саме - Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і 22 липня 2013 року на його звернення була надана відповідь за підписом Голови Комітету Д.Жванія. На думку ОСОБА_6, саме з цього моменту необхідно рахувати початок строку звернення до суду.

Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Частинами першою, другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.