Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого, судді - Саніна Б. В., суддів: Добрівська Н. А., Клочкова Н. В., при секретарі судового засідання - Мацюк І. В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом: 1. Закритого акціонерного товариства "Біт", 2. Приватного акціонерного товариства "Завод Радар" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нормативно-правового акта (в частині) такими, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили (за участю представників сторін: від позивачів: 1. Бєлкін Л. М. (керівник), 2. ОСОБА_1 (довіреність), від відповідача: 1. ОСОБА_2 (довіреність), 2. ОСОБА_3 (довіреність)),

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Біт", Приватного акціонерного товариства "Завод Радар" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просять суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати такою, що не відповідає актам вищої юридичної сили - ст. 152, ст. 162 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 1 ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" - норму "дія цього Положення поширюється на емітентів цінних паперів" пп. 1.1.1 пп. 1.1 п. 1 Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1482 від 20.10.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1471/20209, в частині поширення обов'язку подавати звітність відповідно до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1591 від 19.12.2006 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 р. за N 97/13364, на закриті та приватні акціонерні товариства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду було допущено процесуальне правонаступництво та в порядку, передбаченому положеннями ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), замість Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку допущено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

14.04.2012 р. позивачами через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва було подано заяву про уточнення предмету позову, в якій просить суд: визнати такою, що не відповідає актам вищої юридичної сили - ст. 152, ст. 162 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 24, ст. 75, ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 1 ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" - норму "дія цього Положення поширюється на емітентів цінних паперів" пп. 1.1.1 пп. 1.1 п. 1 Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1482 від 20.10.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1471/20209, в частині поширення обов'язку подавати звітність відповідно до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1591 від 19.12.2006 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 р. за N 97/13364, на закриті та приватні акціонерні товариства.

В судове засідання з'явився представник позивачів, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 25.05.2012 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (надалі - Закон N 448) цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Положеннями ст. 5 Закону N 448 та Положенням про Національну комісія з цінних паперів та фондового ринку, що затверджене Указом Президента N 1063/2011 від 23.11.2011 р., передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР). При цьому, відповідно до ст. 1 Закону N 448 під державним регулюванням ринку цінних паперів зокрема розуміється здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Одним із основних завдань НКЦПФР, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону N 448, є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування. Для забезпечення виконання НКЦПФР покладених на неї заведень, відповідач, відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 7 Закону N 448, встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

При цьому, для забезпечення державного регулювання ринків цінних паперів, відповідно до положень п. 13 ст. 8 Закону N 448, НКЦПФР має право розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти.

20.10.2011 р. НКЦПФР прийняло рішення N 1482 "Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів" (надалі - Рішення N 1482), яким було змінено у абз. 1 п. 2 розділу 1 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1591 від 19.12.2006 р. (надалі - Положення N 1591), перше речення та було викладено його в новій редакції, а саме: "Дія цього Положення поширюється на емітентів цінних паперів".

Позивач вважає, що внесені зміни до Положення N 1591 не відповідають актам вищої юридичної сили, зокрема ст. 152, ст. 162 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 24, ст. 75, ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 1 ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність".

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку, є Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" (надалі - Закон N 3480).

Відповідно до положень ст. 1 Закону N 3480 емісія це установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Положення ст. 3 Закону N 3480 визначають, що емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). При цьому до емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

В судовому засіданні представник позивачів вказав про можливість випуску приватним акціонерним товариством та закритим акціонерним товариством ряду цінних паперів (окрім акцій), зокрема - облігацій, векселів або товаророзпорядчих цінних паперів.

Таким чином, враховуючи положення Закону N 3480, колегія суддів погодилась із позицією відповідача, що емітентами цінних паперів можуть бути не лише відкриті акціонерні товариства або публічні акціонерні товариства, а й інші суб'єкти господарювання, в тому числі і закриті акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

21.04.2011 р. законодавцем було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" , яким було внесено зміни до ч. 1 ст. 39 Закону N 3480, зокрема було визначено порядок розкриття інформації на фондовому ринку, та визначення переліку інформації, яку мають надавати емітенти цінних паперів.

Відповідно до змінених положень ч. 1 ст. 39 Закону N 3480 розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом:

• розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;

• опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

• подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому, відповідно до ст. 40 Закону N 3480 визначено обсяги та строки розкриття інформації емітентами.