Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а-8395/10/2670 за позовом комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання наказу недійсним в частині,

У травні 2010 року комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" звернулося в суд з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, в якому просило визнати незаконною частину 1 пункту 5 Розділу II Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів , затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 р. № 638/109 в редакції, що була чинною до внесення змін від 09.03.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що названа норма суперечить актам вищої юридичної сили, а саме Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2012 року, залишеною без змін, та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 березня 2009 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи".

Пунктом 3 цієї постанови Міністерству економіки разом з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва доручено розробити у двотижневий строк порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

На виконання названої постанови наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 р. № 638/109 затверджений Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (надалі за текстом - Порядок), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 липня 2009 р. за № 600/16616.

Пунктом 5 Розділу II Порядку встановлювалось, що собівартість надання в оренду 1 кв.м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат (згідно З пунктом з цього розділу) на загальну площу ринку.