Заслухавши та обговоривши доповіді, представлені на з'їзді, XI черговий з'їзд суддів України відзначає наявність позитивних зрушень у сфері здійснення судочинства: посилення гарантій незалежності суддів; підвищення рівня суддівського самоврядування; вдосконалення процесуального законодавства, зокрема прийняття Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), що відповідає міжнародним стандартам; запровадження єдиної автоматизованої системи документообігу в судах; удосконалення процедури добору кандидатів на посаду судді та призначення на суддівську посаду, а також порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Зазначені результати є наслідком проведення судової реформи, започаткованої прийняттям Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", та засвідчують ефективність реалізації його положень, що констатується і у висновках міжнародних експертів.

При цьому, незважаючи на значне навантаження на суддів та складні умови їх діяльності, судами забезпечується якісний розгляд переважної більшості справ протягом розумного строку.

Упродовж 2012 року до судів першої інстанції надійшло на розгляд 4,2 млн. справ та матеріалів. Зазначені суди розглянули 4,4 млн. справ та матеріалів, що становить 91,5 % від кількості тих, які перебували на розгляді.

У 2012 році порівняно з 2011 роком поліпшилась оперативність розгляду судами цивільних справ. Так, у 2012 році кількість цивільних справ, розглянутих із порушенням строків, зменшилась на 29,8 % і становила 89,9 тис. [128,1 тис.], їх питома вага також зменшилась і становила 7,3 % [8,2 %] від кількості справ, провадження в яких закінчено. Кількість нерозглянутих цивільних справ зменшилась на 7,5 % і становила 183,7 тис. [198,6 тис.], їх частка від кількості справ, що пере бували на розгляді, також зменшилась і становила 12,3 % [17 %].

Кількість кримінальних справ, призначених до попереднього і судового розгляду з порушенням строків, порівняно з 2011 роком зменшилася на 43,5 % і становила 3,4 тис. [6 тис.], їх частка від кількості справ, провадження в яких закінчено, також зменшилась і становила 1,8 % [3 %]. Суди не розглянули 33,4 тис. [майже 40 тис.] кримінальних справ, що на 16,3 % менше, ніж у 2011 році, їх частка від кількості справ, що перебували на розгляді, також зменшилась і становила 14,2 % [15,9 %].

Кількість спорів, вирішених місцевими господарськими судами понад установлений строк, зменшилася на 14,7 % і становила 29 [34], водночас їх частка від кількості справ, провадження в яких закінчено, залишилася стабільною і становила 0,03 %. Кількість нерозглянутих господарських справ зменшилась на 9 % і становила 30,5 тис. [33,6 тис.], але їх частка від кількості справ, що перебували на розгляді, збільшилась і становила 20,6 % [16,3 %].

Незважаючи на зменшення майже втричі (з 207,4 тис. до 69,4 тис.) кількості адміністративних справ, розглянутих загальними місцевими та окружними адміністративними судами з порушенням строків, оперативність розгляду справ значно погіршилася. Так, їх питома вага від кількості справ, провадження в яких закінчено, зросла більш ніж удвічі і становила 14 % [5,7 %]. Суди не розглянули 33,6 тис. [майже 155 тис.] адміністративних справ, що у 4,6 раза менше, ніж у 2011 році, а їх частка від кількості справ, що перебували на розгляді, збільшилась і становила 6,2 % [4,1 %].

У 2012 році дещо погіршилась якість розгляду кримінальних і цивільних справ. Так, в апеляційному порядку скасовано і змінено вироки стосовно 14,2 тис. [12,9 тис.] осіб, що на 10,1 % більше, ніж у 2011 році, їх питома вага від кількості тих, щодо яких постановлено вироки місцевими загальними судами, становить 7,6 % [6,9 %]. Також збільшилась як кількість, так і частка скасованих і змінених в апеляційному порядку рішень у цивільних справах позовного та окремого провадження. Зокрема, скасовано і змінено 35,2 тис. рішень, що на 14,5 % більше, їх частка від кількості ухвалених місцевими загальними судами рішень становить 4,9 % [4,1 %].

У 2012 році кількість скасованих і змінених в апеляційному порядку постанов в адміністративних справах зменшилася на 7,4 % і становила 269,2 тис. [290,9 тис.], водночас їх частка від кількості ухвалених місцевими (окружними та загальними) судами становить 61,5 % [8,3 %]. Це зумовлено неодноразовими змінами законодавства щодо підсудності справ, пов'язаних із соціальними виплатами, що призвело до накопичення в апеляційних судах значної кількості справ цієї категорії, які розглядалися місцевими судами у попередні роки.

В апеляційному порядку скасовано та змінено 7,8 тис. [11,1 тис.] судових рішень місцевих господарських судів, що на 29,6 % менше, ніж у 2011 році, їх частка від кількості рішень, ухвалених місцевими судами, становила 4 % [4,1 %].

Досягнення у сфері здійснення правосуддя є очевидними, однак подальшому розвитку судової реформи перешкоджає низка негативних факторів, які істотно впливають на ефективність роботи судів і доступність правосуддя.

Окремі посадові особи та політичні сили здійснюють спроби чинити тиск на суддів, втручатися у здійснення правосуддя, в тому числі у формі пікетів, голодувань, мітингів. Такі дії перешкоджають належному судовому захисту прав і свобод громадян, дискредитують судочинство, підривають довіру суспільства до судів. Необхідно негайно усунути випадки приниження авторитету судової влади посадовими особами органів державної влади різних рівнів та політиками через засоби масової інформації.

У зв'язку з надмірним навантаженням на суддів термінового вирішення потребує проблема оптимізації навантаження з метою забезпечення права кожного на справедливий судовий розгляд справи протягом розумного строку.

З метою підвищення рівня доступності правосуддя необхідно вживати заходів щодо поліпшення правових знань громадян про судові процедури, функціонування судової системи та порядок захисту їх прав і законних інтересів.

Наявні також інші проблеми у сфері забезпечення діяльності судової влади, зволікання з вирішенням яких може призвести до зниження ефективності судочинства.

Здійснення оперативного та укісного вирішення судових справ є неможливим без належного кадрового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення роботи судів.

Проте з'їзд констатує, що протягом 2010 - 2013 років триває систематичне недофінансування судів. Видатки Державного бюджету України на фінансування судової влади у 2010 році становили лише 29 % від потреби, у 2011 році - 31 %, у 2012 році - 41 %. Бюджет судової влади у 2013 році - 4,9 млрд. грн., що на 93,7 млн. грн. більше, ніж у 2012 році. Однак ця сума становить лише 47 % від потреби.

При цьому питома вага видатків на фінансування судової влади у видатковій частині державного бюджету протягом 2010 - 2013 років була мізерною: у 2010 році - 0,9 %, у 2011 році - 1 %, у 2012 році - 1.2 %, у 2013 році - також тільки 1,2 %.

Установлений на сьогодні рівень гарантій матеріального і соціального забезпечення суддів не відповідає їхньому статусу й обсягу виконуваної ними роботи. Низькою залишається й оплата праці працівників апарату судів, яка не відповідає рівню заробітних плат державних службовців відповідних рівнів в інших органах державної влади.

Не вирішено також проблеми, пов'язані з охороною судів і забезпеченням безпеки суддів, членів їх сімей та працівників апарату судів, фінансування відповідних заходів практично не здійснюється.

Визнаючи важливість інформаційної відкритості судів, з'їзд вважає за необхідне вдосконалення взаємодії судів та органів суддівського самоврядування із засобами масової інформації, зміцнення взаєморозуміння між суддями та журналістами з метою розвитку конструктивною діалогу та забезпечення належного висвітлення здійснення правосуддя, підвищення рівня довіри громадян до судів.

Водночас подальшого вдосконалення на законодавчому рівні потребують:

- реформування інших видів судочинства - адміністративного, господарського, цивільного, що необхідно для підвищення оперативності та якості здійснення правосуддя в Україні з урахуванням європейських стандартів;

- оновлення конституційних положень щодо формування та діяльності Вищої ради юстиції як передумови для обмеження політичного впливу на процеси призначення суддів на посади та їх притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вжиття заходів щодо подальшого розвантаження суддів, зняття з них не властивих їм функцій, забезпечення розгляду судами лише тих справ, у яких існує реальний спір;

- запровадження обов'язкової участі органів суддівського самоврядування в бюджетному і законодавчому процесі;

- забезпечення фінансування судів на рівні, не нижчому за потребу;

- відновлення гарантій матеріального і соціального забезпечення суддів.

Виходячи з наведеного, XI черговий з'їзд суддів України

1. Висловити підтримку діяльності Президента України щодо ініціювання законопроектів, спрямованих на вдосконалення здійснення правосуддя, зокрема кримінального судочинства, посилення гарантій незалежності суддів; вжиття заходів щодо поліпшення стану фінансування судової влади, посилення гарантій здійснення професійної діяльності суддів, підвищення безпеки суддів та членів їхніх сімей.

2. Звіт голови Ради суддів України Романюка Я.М. щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стану фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів узяти до відома. Схвалити діяльність Ради суддів України щодо виконання рішень X позачергового з'їзду суддів України, утвердження в Україні незалежної судової влади, підвищення ефективності судової системи та доступності правосуддя, зміцнення організаційної єдності функціонування судових органів, вжиття цілеспрямованих системних заходів щодо посилення правового та соціального захисту суддів, вирішення питань організаційного забезпечення діяльності судів, підвищення рівня довіри громадян до правосуддя та інформаційної відкритості судочинства.

3. Схвалити діяльність Ради суддів України щодо розробки проектів законів, спрямованих на вдосконалення засад функціонування та забезпечення незалежності судової влади, посилення правових гарантій статусу суддів; рекомендувати Раді суддів України продовжити роботу з підготовки законодавчих пропозицій з актуальних питань судочинства та статусу суддів.